Таку думку в соцмережі Facebook висловив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.
Він зазначив, що зазвичай Україна споживала та виробляла цукру ±2 млн т. У зв«язку з тим, що і споживання цукру в країні зменшилося, і зменшилася кількість людей, які проживають у країні, цього року очікується його споживання на рівні 1,3 млн т.
«Виникає логічне запитання: чи зможуть вітчизняні цукровиробники задовольнити потреби українського ринку? Адже ціни на світовому ринку також зростають у результаті неврожаю у Франції та Німеччині. Є проблеми з урожаєм і в інших європейських країнах. Тож відкритим лишається запитання: чи буде Україна цього року завозити цукор-сирець?
Запитань багато. І відповіді на них лежать не у простій площині, адже вони 20-25 річної давнини. І, по суті, лежать вони у площині нашої аграрної політики. Якщо подивитися на регулювання, які мали місце на ринку цукру останні 25 років, то вони не є ринковими, вони не є орієнтованими на переобладнання виробництва, вони орієнтовані на збереження статус-кво ситуації, фактичне запровадження мінімальних цін, контроль за цінами, запровадження квот на виробництво цукру», — вважає Алекс Ліссітса.
Тобто на український ринок цукру, на його думку, так і не змогли зайти сучасні модернові виробники.
«Зараз ми опинилися у ситуації, коли нам не вистачає цукру, сировини, до цього всього додалися зміни клімату. Україна — країна, яка історично є великим виробником цукру — скоріш за все, стане його імпортером», — вважає президент УКАБ і додає, що причиною цього стала «неправильна аграрна політика України останні 30 років».
Алекс Ліссітса назвав кілька кроків, які сприятимуть виправленню ситуації.
1. Терміново переводити виробництво цукру на Західну Україну, де дозволяють погодно-кліматичні умови. Для цього потрібно запустити програму стимулювання з державними дотаціями 50% на CAPEX.
2. Запустити державну програму відновлення зрошення, адже цукровий буряк у південних регіонах (на Полтавщині, Кіровоградщині тощо) найближчі 10 років точно не зможемо вирощувати через зміни клімату без зрошування.
3. Стимулювати виробників цукрового буряку більше виробляти. Відповідно треба думати, яким чином стимулювати їх — логістика, відшкодування закупівлі вітчизняної техніки тощо. Терміново необхідна відповідна програма.
4. Стимулювати ринок споживання натурального цукру. Тут загалом треба визначитися, хочемо ми цього чи ні. Якщо не хочемо, то треба думати, які заводи побудувати для виробництва цукрозамінників. І чи мають вони бути натуральними, чи штучними? Чи готовий споживач до цього? Чи готові відомства та наша недолуга НААН проаналізувати цей ринок?
«Запитань більше, ніж відповідей. Ми готові говорити про проблеми, а от чи зроблять політики відповідні кроки, думаю — ні! Впевнений, що ви також із цим погодитесь. Тому цукор буде дорожчати і надалі в Україні. Хто хоче, закуповує зараз, хто ні — буде платити більше», — прогнозує експерт.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.

Міжнародна організація з цукру (ISO) знизила оцінку профіциту світового ринку цукру в 2025/26 маркетинговому році (МР) до 1,1 млн т проти 2,2 млн т у травневій оцінці. Це вже четвертий перегляд балансу в бік зниження протягом сезону.

Україна за підсумками 2025/26 МР (завершився 31 серпня) експортувала 646 тис. т цукру, що на 11% більше, ніж попереднього сезону.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Базовий показник світових цін на продовольчі товари дещо знизився в червні, оскільки нижчі котирування на зернові, цукор і молочні продукти переважили вищі котирування на рослинні олії та м'ясо.

На рекордно низькі площі посівів цукрових буряків цього року вплинув комплекс факторів. Серед ключових причин — низька ціна на цукор.