Таку думку в інтерв’ю виданню «Пропозиція» висловила практикуючий бджоляр з 45-річним досвідом, директор державного навчального закладу «Гадяцьке аграрне училище» та голова Громадської спілки «Обласне об'єднання «Полтавський пасічник» Наталія Сенчук.
За її словами, аграрії часто порушують правила внесення захисту рослин, проводять обприскування невідомими препаратами. Це призводить до мору бджіл, який з 2014 року перетворився у масовий.
N. B. Зміна клімату VS аграрії: чому в Україні масово гинуть бджоли?
«До цього часу якщо і траплялися випадки отруєння бджіл, то поодинокі», — каже Сенчук.
Порушуючи встановлені регламенти, сільгоспвиробники знищують екологію, забруднюють ґрунт, воду, впливають на тварин, птахів та комах, додає вона. Водночас саме завдяки запиленню бджолами підвищується врожайність сільськогосподарських рослин, покращується якість насіння.
«На практиці відбувається так, що при плануванні обробітку полів, внесенні агрохімікатів аграрії не враховують погодних умов, сили вітру, часу доби, у яку рекомендовано проводити обприскування. Залишки небезпечних для бджіл речовин потрапляють на узбіччя, де можуть рости дикі квітучі рослини – джерела нектару та пилку», — пояснює бджолярка.
Минулий рік пройшов особливо складно. У багатьох районах Полтавської області зафіксовані масові отруєння бджіл.
«Штрафи — мізерні. Тому працюємо над змінами в Законі про бджільництво та інших законодавчих актах. Це має врегулювати ситуацію», — додає Сенчук.
На її думку, для ефективної співпраці необхідне бажання всіх учасників процесу та налагоджена комунікація.
«Обидві сторони повинні домовлятися та враховувати інтереси один одного», — говорить Сенчук.
N. B. В Україні стартував проєкт Належна бджільницька практика
Зокрема, бджолярі повинні зареєструвати пасіку як оператора ринку, мати ветеринарний паспорт на неї, кожної весни проводити лабораторне дослідження на хвороби бджіл, повідомляти про місце розташування пасіки. І, звісно, вміти надавати допомогу бджолиним сім’ям при отруєнні.
Натомість аграрії мусять інформувати пасічника про місце та час обробітку, вказати назву препаратів за три дні до початку використання пестицидів. Не обробляти квітучі рослини, застосовувати якісні, зареєстровані в Україні пестициди, додала голова регіонального об’єднання пасічників.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Завершується збирання озимих ріпаку та зернових колосових, а от за врожай кукурудзи та соняшнику аграріям ще доведеться поборотися. Адже погодні умови були досить сприятливими для поширення комплексу шкідників, зокрема й лускокрилих видів, контроль яких відзначається підвищеною складністю.

Трапляються випадки, коли аграрії порушують технологію застосування ЗЗР, проводять обробіток не в ту фазу розвитку культури, порушують норму внесення і через ці помилки втрачають потенційну врожайність культури.

На заході України спочатку була посуха, а потім пішли рясні дощі й випала 1,5-місячна норма опадів. У таких умовах на пшениці активно почали розвиватися септоріоз та фузаріоз.

Грибкове захворювання склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum), яке зараз поширюється на соняшнику, буває кількох видів — кореневий, стебловий і на кошику. При цьому врожайність може знижуватись до 80% залежно від розвитку патогена. Для захисту від усіх видів склеротиніозу, окрім кореневого, є широкий перелік фунгіцидів.

Погодні умови сприяли поширенню павутинного кліща на сої. Особливістю цього сезону є те, що даний шкідник поширився також на соняшник, кукурудзу і навіть цукровий буряк. У багатьох регіонах він завдає шкоди посівам.

Чергування спеки та періодів помірних температур, локально — зливових дощів та гроз і подекуди шквальних вітрів суттєво ускладнюють польові операції. Для забезпечення стабільно ефективних обробок, незалежно від погодних умов, варто доповнювати робочі розчини ад’ювантами, щоб захист і підживлення культурних рослин завжди влучали в ціль.