Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька в інтерв«ю журналу «Україна-Китай».
«Сьогодні ми бачимо зацікавленість китайських партнерів у створенні відповідної транспортної інфраструктури; їх присутність у секторі вирощування, зберігання та транспортування зерна. Ну і, звичайно, інвестиції. Це зовсім не ті об»єми, які могли б бути, але прогрес існує. Думаю, що в найближчому майбутньому ми побачимо зрушення в цьому напрямку. І це буде відбуватися завдяки зближенню позицій держав на економічній основі. Це не тільки бажання щодо посилення співпраці з обох сторін, це логіка економічного розвитку взаємовідносин. Експорт з України до Китаю росте шаленими темпами і б»є усі історичні рекорди. Наступний логічний для обох сторін крок — це масштабні інвестиції«, — зазначила Владислава Магалецька.
На сьогоднішній день Держпродспоживслужба разом із МЗС активно працює над відкриттям ринку Китаю для українських експортерів багатьох видів продукції харчування. Це продукція тваринництва (м«ясо птиці і яйця та яєчні продукти), продукція рослинництва (пшениця, ріпак, сорго, горох та квасоля). Також ведуться перемовини з відкриття ринку черешні, українського пшеничного борошна, шроту соєвого, яблук та лохини, риби та рибних продуктів.
«Крім того, зараз ведеться робота з отримання можливостей для експорту до Китаю українських кормів для домашніх тварин, комбікормів для сільськогосподарських тварин, птиці та ставкових риб. У зоні уваги доступ до китайського ринку заморожених напівфабрикатів, які містять продукти тваринного походження, рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження, а також яловичих колагенових оболонок», — підсумували у відомстві.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Понад 20,7 тис. вантажних вагонів перебувало на підходах до залізничних переходів на західному кордоні України станом на 23 жовтня.

Прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан закликав українських підприємців використовувати молдовську залізницю для експорту товарів до Румунії.

Суднам, які перевозять рослинну олію, вже почали надавати пріоритет у Сулінському каналі.

Україна з початку 2026 року погодила доступ своєї агропродукції за 29 новими експортними напрямками у 13 країнах і Європейському Союзі.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Кабінет Міністрів України оновив процедури державної реєстрації кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відреагувала на повідомлення Великої Британії про виявлення сальмонели (Salmonella Enteritidis) у яйцях українського походження.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

Китай уже закупив майже 13 млн т американської сої поточного сезону, виконавши понад половину річного зобов’язання щодо імпорту цієї продукції зі США.