Поля, на яких проводилося 50-річне дослідження із сівозміни, донині не розміновані й заростають бур’янами.
Про це розповів головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН Сергій Авраменко в YouTube.
Він нагадав, що інститут протягом 50 років проводив дослідження чергування різних культур. Це дев'ятипільна сівозміна: зерно – пара – просапна культура. Крім того, на кожному з полів було кілька смуг, на яких застосовувались різні види добрив. Вивчався вплив строків, норми та глибини сівби, а також попередників і різних ЗЗР.
З початком повномасштабного вторгнення ярі культури не були засіяні, а посіяні 2021-го озимі вдалось зібрати 2022 року після деокупації територій та розмінування полів.
«Станом на сьогодні всі дев'ять полів цієї унікальної сівозміни заростають бур'янами. На цих полях велика кількість вирв від снарядів, багато решток як розірваних, так і нерозірваних снарядів. Ці поля досі залишаються нерозмінованими на третій рік війни. Своїми силами ми розмінувати їх не можемо, тому що ми державна установа, і наші можливості обмежені. Наша сільськогосподарська техніка була у великій кількості пошкоджена або знищена під час бомбардувань, і ми не маємо можливості зробити якийсь безпілотний агрегат для розмінування», — пояснив Сергій Авраменко.
Національна академія аграрних наук, за його словами, не надала жодної допомоги для вирішення цього питання, а також загалом для діяльності інституту.
«Ми все ж таки продовжуємо шукати якісь способи, як можна розмінувати цю сівозміну. Можливо, нам хтось допоможе. Будемо дуже вдячні. Ситуація така, що на сьогодні ця сівозміна залишається в запущеному стані, й що довше вона перебуватиме в такому стані, то важче її потім буде привести до ладу», — підсумував науковець.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Аграрії Харківської, Херсонської та Миколаївської областей можуть отримати допомогу для відновлення сільськогосподарського виробництва на землях, які постраждали від замінування та інших вибухонебезпечних предметів.

Конкурентоспроможність для виробників української продукції сьогодні в пріоритеті. Адже бізнес прагне розвивати виробництва попри війну, тому демонструє стійкість і працює над удосконаленням рішень і розробок, які успішно просуває на внутрішньому ринку та за кордоном.

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

Дослідники Університету Седжон у Сеулі за допомогою редагування геному CRISPR/Cas9 отримали лінію сої з вмістом олеїнової кислоти до 90,2%.

У Чорнобаївській громаді Херсонської області триває розмінування 606 га особливо цінних земель ТОВ «Державний земельний банк». До робіт залучили понад 100 саперів і 11 систем механізованого розмінування.

Оператори протимінної діяльності за 2 роки роботи в межах програми «Гуманітарне розмінування» очистили понад 20 тис. га.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

У Мирогощанському аграрному фаховому коледжі на Рівненщині запрацювало соціальне підприємство MadBee, де студенти не лише навчаються бджільництву, а й здобувають практичний досвід ведення власного бізнесу.