Продажі продовольчих товарів українського виробництва, що беруть участь у програмі «Національний кешбек», за перші два місяці зросли на 9,5% (в одиницях), гривневий виторг зріс на 4% порівняно з двома місяцями до запуску програми й аналогічним періодом минулого року.
Такі результати дослідження Асоціації ритейлерів України (RAU) та аналітичної компанії Num8erz, повідомляє пресслужба Міністерства економіки.
Для аналізу використовувалися дані 700 магазинів, розташованих по всій території України.
«Українці стали частіше віддавати перевагу українському, зокрема тому, що на ці товари держава нараховує кешбек. Найбільший приріст продажів зафіксовано в категоріях продуктів із коротким терміном придатності (молочні продукти, хліб та м’ясо) — на 10,6%. Продажі місцевих товарів збільшуються за рахунок середнього і дешевого сегменту імпортних товарів. До прикладу, перетікання попиту з імпортних товарів до українських у категоріях «молочні продукти» та «кондитерські вироби» склало 12%», — уточнили у відомстві.
За даними дослідження, програма «Національний кешбек» мала більший вплив на категорії споживачів, визначені як «чутливі до ціни» та «скоріше чутливі». Для них програма є додатковою підтримкою та чинником вибору українських товарів. Такі споживачі збільшили частку коштів, витрачених на товари українського виробництва, на 9,4%.
Зросла і кількість споживачів, у чиїх кошиках товари з програми складають понад 50%. Зокрема, на 30% стало більше споживачів, у яких такі товари займають 75-100% покупок, і на 19% більше тих, у кого ця частка становить 50-75%.
«Вже в перші два місяці роботи «Національний кешбек» продемонстрував вплив на споживчу поведінку громадян, про що свідчить зростання продажів українських продуктів. Найбільший вплив програма має на тих споживачів, для яких ціна є головним фактором покупок. Відтак програма демонструє очікувані результати: фінансову підтримку від держави мають ті громадяни, які її найбільше потребують, а українське поступово стає товаром першого вибору», — зазначила перша віцепрем’єр-міністерка — міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Дослідження RAU та Num8erz, проведене в грудні 2024 року, містить аналіз споживчої поведінки за два місяці після запуску програми «Національний кешбек» та порівняння її з попередніми періодами. Детальніше про результати дослідження можна дізнатися за посиланням.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.

Усі потужності для зберігання продукції в Україні знищити неможливо. На це росії знадобиться дуже багато часу.

Уряд спільно з Радою національної безпеки та оборони вживає низку невідкладних заходів, спрямованих на безперебійне забезпечення українців продуктами харчування, ліками й іншими необхідними товарами.

Споживчі ціни в Україні у серпні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 8,1% (у липні показник складав 7,7%).

Перебудова логістичних ланцюгів після російських атак по підприємствах, складах і розподільчих центрх збільшує витрати бізнесу.

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.