Таку думку в ефірі телеканалу «UA: Перший» висловив виконуючий обов'язки міністра аграрної політики та продовольства у 2018-2019 рр. Максим Мартинюк.
За його словами, Президент говорив про те, що землю зможуть купувати лише українці, а натомість урядовий законопроект передбачає зовсім інше.
«Іноземці зможуть купувати українську землю, виконавши формальну умову — зареєструвати юридичну особу на території України. Це абсолютно не буде проблемою для них», — зазначив екс-в.о. міністра.
Крім цього, за його словами, законопроект не гарантує й захисту від монополізації землі невеликою кількістю людей.
«Виставленні певні обмеження щодо площі настільки легко обійти, що можна говорити, що їх немає. Якщо хтось захоче купити мільйон га землі — він зможе це зробити», — каже Мартинюк.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.


Учора, 7 червня в Києві розпочала роботу наймасштабніша в Україні та Східній Європі ХХІХ Міжнародна агропромислова виставка «АГРО-2017».


