Про це у своєму блозі на «Економічній правді» заявив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса.
«Проблеми села залежать далеко не від сільського господарства чи від величини підприємства. Економічна руйнація цілих регіонів, таких як північ Чернігівщини і Сумщини, тотальне безробіття серед низькокваліфікованої робочої сили та повна відсутність молодих кваліфікованих фахівців, розвалена інфраструктура, проблеми з екологією, відсутність нормальної медицини та освіти призводять до зубожіння і стрімкого скорочення сільського населення», — написав він.
Алекс Ліссітса вважає, що того села, яке більшість із нас пам'ятає з радянських часів, уже не вийде повернути.
«Та якщо негайно не вжити стратегічних, державницьких заходів — незабаром Україна може пройти точку неповернення, коли буде вже запізно рятувати не лише села, але і багато районних центрів», — підкреслив він.
На його переконання, для того, щоб вилізти з цієї крутої прірви, куди потрапила українська сільська місцевість, необхідно зробити наступне.
1) У новому уряді об'єднати напрямки сільського господарства, продовольства, екології, регіонального розвитку, земельних відносин, захисту прав споживачів, торгівлю аграрною продукцією та професійно-технічну освіту в одному міністерстві.
2) Надати новоствореному міністерству необхідне бюджетне фінансування і затвердити його незмінність на 5 років.
3) Завершити до кінця 2020 року реформу децентралізації, розпочату і втілювану урядом Володимира Гройсмана.
4) Запровадити спеціальний земельний податок з 2021 року на розвиток сільських територій та віддавати його весь об'єднаним територіальним громадам.
5) Запустити прозорий ринок земель сільськогосподарського призначення з 2021 року, який відповідає аграрно-політичним цілям держави.
6) Повністю реформувати трудовий кодекс, спростивши та дебюрократизувавши його до мінімуму з тим, щоб вивести сільський бізнес із тіні.
7) Продовжити ті системи підтримки агровиробників, запроваджені нинішнім урядом Гройсмана, які показали свою ефективність, а саме низку компенсацій: 30% вартості будівництва молочно-товарних ферм; 80% вартості посадкового матеріалу для закладення молодих садів, виноградників та ягідників; 25% вартості української сільгосптехніки і обладнання.
8) Запровадити нові комплексні дотації для молодих спеціалістів, що повертаються у сільські громади, включаючи пільгове кредитування житла, звільнити їх, наприклад, від сплати ПДФО на перші п'ять років після завершення навчання.
9) Розробити спільно з донорами систему дорадчих органів для малого та середнього бізнесу, заснувавши в громадах спеціальні центри дорадництва.
10) Провести екологічний аудит сільських громад та відпрацювати механізми щодо покращення екології в селах.
«Звичайно, цей список ще можна і треба продовжити питаннями шкіл і дитячих садків, медицини тощо», — додав Алекс Ліссітса, наголосивши, що модернізація українського села може відбутися виключно комплексним шляхом, затвердженим та незмінним фінансуванням протягом п'яти років.
«Для цього потрібна не лише політична воля уряду, парламенту та Президента, але також команди досвідчених професіоналів, які точно знають, що і як треба робити! Хочеться вірити, що так і буде!» — підсумував він.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило «Матрицю доступних фінансових ресурсів для агровиробника» — практичний посібник, який допомагає аграріям швидко знайти фінансування для розвитку, модернізації або відновлення господарства.

Лариса Бондарєва призначена генеральним директором Crédit Agricole Ukraine (Креді Агріколь Банк в Україні) з 4 вересня 2026 року.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.