Про це йдеться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).
«Цього року вперше в історії незалежної України не було вчасно затверджено цілий ряд гігієнічних нормативів та регламентів безпечного застосування засобів захисту рослин. Тож, фактично, такою ситуацією була зупинена можливість державної реєстрації препаратів для захисту рослин», — пояснюють в асоціації.
У зв'язку з цим у період весняної посівної кампанії фермери не отримали вчасного доступу до передових агрохімічних розробок для підвищення якості та урожайності, гарантування безпеки врожаю.
«За нашою інформацією, 5 липня нормативи та регламенти було зареєстровано, хоча вони і досі не опубліковані. Дана реєстрація завершує процес державних випробувань та дає можливість розпочати державну реєстрацію засобів захисту рослин. Таким чином, офіційний статус отримали нормативи на майже 750 продуктів», — зазначив координатор агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий.
Окрім того, до державної реєстрації була допущена ціла низка препаратів нового покоління. Тож ще до початку осінньої посівної вони можуть потрапити до фермерів.
«Сподіваємось, найближчим часом наказ все ж буде опубліковано і цей процес не затягнеться ще на місяць, адже саме з дня публікації він і набирає чинності», — додають в ЄБА.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Осінній період для озимої пшениці — час формування потенціалу майбутнього врожаю. Конкуренція з бур’янами або пошкодження шкідниками на старті вегетації можуть послабити рослини ще до входження в зиму. Особливої уваги потребують падалиця соняшнику, озимого ріпаку та інші бур’яни, які конкурують із культурою за вологу, поживні речовини та світло.

Кабінет Міністрів України 30 вересня ухвалив постанову, якою затверджено критерії оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Дефіцит вологи в ґрунті у липні – серпні поточного року дуже змінив плани аграріїв щодо сівби ріпаку озимого. Багато хто з них відмовився від посіву, а ті, хто посіяли станом на третю декаду вересня, отримують сходи або мають строкаті посіви культури.

Україна переходить до нової моделі регулювання ветеринарних лікарських засобів, важливою частиною якої є повноцінне впровадження належної виробничої практики – Good Manufacturing Practice, GMP.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Вже сьогодні 10% населення планети стикається з голодом. До 2050 року його чисельність зростатиме, а дисбаланс харчових продуктів за географічним зонуванням посилюватиметься, тому перед аграріями стоїть завдання — як виростити більше з тієї ж площі, оскільки розширювати орні землі нікуди.

Як забезпечити високі врожаї, не завдаючи шкоди довкіллю? Це питання гостро стоїть перед сільським господарством не один рік і посилюється в контексті європейської інтеграції України. Особливу увагу відводять захисту посівів, не завдаючи шкоди комахам-запилювачам.

В Україні частка фальсифікату засобів захисту рослин є доволі високою та стабільною — на рівні 20-25%.