В Україні нараховується близько 70 сортів пшениці, з них 51 — української селекції і 19 — іноземної, але найбільш популярними серед аграріїв є 18 сортів, із яких 5 іноземних і 12 — української селекції.
Такими даними поділився директор «Агро-Юг-Сервіс» (ТМ «Аміна») Аліхан Малачієв під час всеукраїнської конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка».
Він розповів, що на підприємстві у 2023 році зробили аналіз 42 сортів твердої пшениці, й лише 5 із них підходило для виробництва. Цього року проаналізовано 72 сортів, і з них потрібної якості лише 8, тобто всього 9% від загальної кількості сортів.
Серед сортів твердої пшениці, які відповідали вимогам переробників, — Тамадур, Діадур, Тера, Єлісей, Харківська 39, Нащадок, Бурштин, Спадщина.
Аліхан Малачієв додав, що у 2023/24 МР було мало пшениці, яка б відповідала вимогам переробників. Він виокремив показники, яким мала відповідати сировина:
«Якщо в довоєнний 2021 рік було імпортовано до України 3,5 тис. т борошна і крупки твердих сортів, то торік імпорт зменшився до 2,5 тис. т. Макаронних виробів із пшениці твердих сортів 2021 року було імпортовано 36 тис. т, 2023 року — 18 тис. т. Скорочення відбулося вдвічі. Це пояснюється зниженням купівельної спроможності українців та виїздом частини населення за кордон», — зазначив Аліхан Малачієв.
На його думку, щоб українську продукцію зробити конкурентною, замінити імпорт та експортувати, аграрії повинні вирощувати пшеницю за встановленими стандартами. Для цього потрібно сертифікувати сорти відповідно до вимог переробних підприємств.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Українці споживають більше продуктів саме вітчизняного виробництва. На вибір насамперед впливають смак і якість за відповідну ціну.

Ціна на пшеницю цього сезону впала приблизно вдвічі. За нинішньої вартості зерна збитки від вирощування культури у ФГ «Моя земля 2015» на Полтавщині сягають $400–500/га.

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Компанія «Добродія Фудз» (ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS) розпочала виробництво кремових десертів на вівсяній основі під ТМ San Grano.

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Експорт продуктів переробки зерна з України у перші 3 місяці 2026/27 МР склав 120,1 тис. т, що на 9,2% поступається показникам аналогічного періоду попереднього сезону.

«Хліб. Україна. Альманах» відкриває український хліб з різних сторін і спонукає продовжувати досліджувати його місце в історії країни і нації: шукати старі фільми, відкривати регіональну випічку, історію млинів, ремісничі технології та сучасне хлібопечення.

Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

Ринок борошна в Україні доволі насичений. Водночас популяризація українського продукту в світі, міграція 9 млн українців, здебільшого до європейських країн, надає нові можливості українському борошну. Україна може виробляти рівно стільки переробленої продукції, скільки експортує зерна. Всю сировину можна перетворити на продукти і заробляти більше.