Інформацію на своїй сторінці у Facebook підтвердив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.
«Втручання в ринок добрив буде мінімальним. Так, аби не нашкодити споживачам… Для того, щоб зберегти диверсифікацію і передбачуваність імпорту… Запропоновані квоти насправді будуть близькими до фактичного імпорту, який ми маємо зараз», — зазначає він.
Разом із тим у асоціації «Спілка виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії і агротехнологій» висловлюють занепокоєння і вважають, що квотування фізичних обсягів ввезення мінеральних добрив призведе до монополізації та погіршення умов роботи на ринку мінеральних добрив.
«На практиці квотування фізичних обсягів ввезення мінеральних добрив незалежно від країни походження означає, що українські виробники мінеральних добрив отримають гарантований ринок збуту своєї продукції в Україні шляхом штучного обмеження присутності інших гравців на цьому ринку. Таким чином, буде втрачено економічні стимули до покращення умов постачання мінеральних добрив українським споживачам», — йдеться у зверненні, пише БІЗНЕС.
Згідно з повідомленням асоціації, введення квотування імпорту мінеральних добрив може призвести до наступних наслідків:
- монополізація і погіршення умов роботи на ринку мінеральних добрив;
- погіршення якості обслуговування постачальниками добрив потреб аграрних підприємств України;
- неринкове регулювання рівня цін на мінеральні добрива;
- можливість виникнення локального дефіциту добрив;
- зростання рівня корупції.
«Національне виробництво мінеральних добрив є необхідною складовою економічної та національної безпеки України. Українська держава повинна надавати підтримку і сприяти розвитку української хімічної промисловості. Але методи державної підтримки повинні бути ринковими і не шкодити рівню конкуренції. Наразі реальну конкуренцію у постачанні добрив українським споживачам можуть скласти лише зовнішні виробники мінеральних добрив. Конкуренція між національним виробниками по ряду товарних позицій — відсутня», — йдеться у повідомленні.
Олег Нів'євський з Київської школи економіки теж вважає, що запровадження квот буде «вкрай поганим рішенням».
«Це вже не жарт з точки зору сигналів нашим торговельним партнерам. Спочатку були розмови про обмеження експорту зернових, зараз вже обмеження імпорту міндобрив. Ми перетворюємося із прогнозованого торговельного партнера у непрогнозованого, і це тільки шкодить всій країні», — додає він.
(Оновлення 17:20)
Як заявив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон на своїй сторінці у Facebook, засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі стосовно можливого квотування імпорту добрив перенесли з 22 травня на наступний тиждень.
«Тарас Качка (заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України — Ред.) запевнив, що найближчим часом буде проведено більш широке обговорення з представниками аграрних асоціацій та представниками хімічної галузі вказаної ініціативи, де будуть представлені обсяги квот, механізм їх розподілу та можливо варіант забезпечення конкурентного ціноутворення на ринку добрив», — розповів він.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Подання заявок на отримання бюджетної субсидії для сільгоспвиробників, які придбали комплексні мінеральні добрива вітчизняного виробництва, розпочинається сьогодні, 1 жовтня 2026 року.

Багатовекторність стала для ТОВ «Агроплант» на Черкащині основою стабільності та дала змогу мінімізувати ризики. Стратегія, спрямована на отримання продукції із доданою вартістю з вирощеної сировини, паралельно з рослинництвом передбачала розвиток тваринництва та переробки. За 20 років підприємству вдалося побудувати власну аграрну екосистему, яка гармонійно функціонує і дає гарний результат.

США працюють над масштабною угодою щодо закупівлі калійних добрив у білорусі. За словами президента США Дональда Трампа, їхня ціна буде нижчою за вартість добрив, які країна зараз купує у Канади.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

В Україні запустили безкоштовний цифровий помічник Bactogran Field Advisor, який розраховує необхідну кількість фосфору для кожного конкретного поля. Це дозволяє контролювати правильну норму внесення одного з трьох життєво необхідних для рослин елементів і, відповідно, не вносити зайвого, а отже заощаджувати кошти.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.