Сертифікація операторів та техніки для гуманітарного розмінування пришвидшилася вдвічі. Це ключовий результат експериментального проєкту щодо сертифікації.
Про це йшлося під час засідання Міжвідомчої робочої групи з гуманітарного розмінування (МРГ), повідомляє Міністерство економіки.
«Індикатором виконання завдань у межах проєкту було, зокрема, збільшення кількості операторів ПМД на 10%. Минулого року кількість операторів зросла із 28 до 73 станом на 31 грудня, тобто понад два рази. А на сьогодні їх вже 80. Головне ж — вдвічі пришвидшились усі процеси сертифікації. Це означає, що наші зусилля дають необхідний результат. Тепер маємо детально проаналізувати, як усе працює, що ми можемо удосконалити, щоб вже наприкінці цього чи на початку наступного року проєкт з експериментального перетворити на постійний», — зазначив заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.
Міжвідомча робоча група також розглянула питання реалізації експериментального проєкту з сертифікації механізованих засобів розмінування.
Як розповів Ігор Безкаравайний, якщо 2023 року був виданий лише 1 сертифікат, то у 2024-му — вже 16 сертифікатів та угод на право застосування сертифіката відповідності продукції. Під час засідання учасники обговорили кроки, здатні посилити спроможності Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки в частині сертифікації техніки та обладнання для розмінування.
Окрім того, на засіданні МРГ обговорили:

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Оператори протимінної діяльності у серпні в межах бюджетної програми «Гуманітарне розмінування» очистили 3 555 га земель сільськогосподарського призначення.

В Україні 470 тис. га замінованих полів, і частину з них розміновують неофіційно.

Міжнародний реєстр збитків (RD4U) 13 серпня відкрив для України можливість подавати заяви про компенсацію збитків, завданих російською агресією у категоріях B4 «Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення» та B5 «Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів».

Оператори протимінної діяльності у липні в межах бюджетної програми «Гуманітарне розмінування» очистили 210 га земель сільськогосподарського призначення.

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Український агросектор продовжує працювати в умовах надвисоких ризиків, де кожен неперевірений гектар землі несе смертельну загрозу для людей і техніки. Попри ризик підривів, фермери продовжують виїжджати на поля, обробляти їх, збирати врожаї та попереджати гуманітарну кризу в Україні та світі.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Споживання гречки в Україні знижується, і щоби змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Варто працювати з політиками, аби відійти від гречкозалежності нації для того, щоби можна було підняти ціни на крупу. Потрібно продумати тренд на гречку, аби попит зріс за кордоном також.