Про це заявила консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Бурка в колонці на AgroTimes.
За її словам, таких показників вдалося досягти завдяки високому попиту з боку ЄС.
«Причин одразу кілька — невизначеність із подальшим розвитком коронакризи (і, відповідно, активне формування запасів), а також недобір меду в ЄС (-40%) через несприятливі погодні умови», — пояснила експерт.
Вона зазначила, що Україна теж зазнала торік зменшення валого збору меду, зокрема, весняного, акацієвого, соняшникового. Тож у пригоді стали перехідні залишки, що накопичилися на внутрішньому ринку протягом 2-3 років.
«На жаль, галузі так і не вдалося сформувати реалістичну оцінку виробництва меду на початку сезону, як і налагодити належну комунікацію між пасічником, заготівельником та експортером. Тим часом на зовнішніх ринках збуту доводиться працювати в умовах надзвичайно жорсткої конкуренції й цінового демпінгу. Конструктивний діалог та взаємодія учасників ринку (експортерів, пасічників, експертів) допоможуть просувати й позиціонувати за кордоном бренд українського меду. Тим паче, що в поточному році для цього є всі можливості», — вважає Анна Бурка.
Отже, за її словам, можливість перша — європейська.
«Нагадаю, що в 2021 році «медова квота» на постачання вітчизняного солодкого продукту в Євросоюз становить 6 тис. т, і подальші перспективи торгівельних відносин Україна — ЄС обговорюватимуть уже найближчим часом.
Крім того, з 1 січня набула чинності Угода про Зону вільної торгівлі Україна — Великобританія. Це дало вітчизняній медовій галузі безмитну квоту на постачання 1 тис т продукції (поза квотою імпортер має сплатити 17,3% мита)…Великобританія у першій п«ятірці зі щорічними закупівлями близько 50 тис. т меду на $110-130 млн», — уточнила Анна Бурка.
Ще одна можливість, за її словами, вимальовується на східному напрямі, оскільки вже діє зона вільної торгівлі України з Ізраїлем.
«Разом із тим, аби закріпитися на цих вибагливих ринках, вітчизняному бізнесу вже давно час нарощувати свій репутаційний капітал. Ключовими перевагами мають стати передусім якість, натуральність, безпечність і повна простежуваність походження меду з України. Саме на цьому фундаменті мають об»єднати свої зусилля пасічник, фасувальник та експортер — аби забезпечити ринку продукт найвищої якості, досягнути належних премій і наростити свою частку на світових ринках», — вважає Анна Бурка.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Міністерство аграрної політики та продовольства наприкінці липня отримало від експортерів звернення щодо необхідності регулювання мінімальних цін. У серпні уряд знизив їх майже на 30%. Це мало б сприяти дешевшому експорту, однак попри завантажену логістику експортні ціни в серпні залишалися високими і вплинули на рівень вересневих цін.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на вересень 2026 року.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Україна залишається важливим гравцем глобального ринку меду, адже постачає цей продукт до понад 40 країн світу. Торік експортовано 52 тис. т, а за перше півріччя 2024 року — 40,6 тис. т. І тут важливо зважати на два фактори: Україна має обмежувальні квоти на постачання меду на найбільший ринок та експортує мед-сировину для подальшого пакування.

У короткостроковій та середньостроковій перспективі не варто очікувати масових постачань українського меду на ринок Китаю. Адже більш ніж 95% меду з України стабільно експортується до Європейського Союзу, і його вартість на цьому ринку перевищує китайський мед на 60%.

Європейський Союз задля підтримки України два роки поспіль скасовує мита і квоти на український експорт, зокрема на мед. Учасники ринку згадують про турбулентність 2022 року, але поступово ринок вирівнявся.

Україна у 2020-2021 роках була лідером серед постачальників меду до країн ЄС. У 2022 році, за попередніми даними, поступилася своїми позиціями Китаю.

Руйнування пасік, скорочення виробництва, обмежена кочівля, неможливість експортувати солодкий продукт морем — це лише частина проблем, з якими зіштовхнулися пасічники та експортери меду з початку війни рф проти України.