Про це повідомив керівник відділу Інституту аграрної економіки Леонід Тулуш під час прес-конференції «Харчові продукти здорожчають на 5%, переробні аграрні підприємства отримають збитки до 70%. Кому вигідний закон 3656?».
«Дійсно, складно знайти рішення, яке задовольнить усіх операторів ринку. Але такого рішення, як в Україні (встановлення ставки ПДВ у розмірі 14% за операціями поставки та ввезення в Україну окремих видів сільськогосподарської продукції), немає, тому важко прогнозувати, який результат отримаємо, адже це рішення впливатиме на всіх економічних суб’єктів ринку», — зазначає Леонід Тулуш.
За його словами, у виробників є певні очікування, що при зниженні ПДВ вони отримають додатковий дохід та збільшать маржинальність бізнесу. Але експерт зазначає, що певний негативний вплив на діяльність виробників вбачається в тому, що суми ПДВ до сплати в бюджет у них знизяться втричі.
Леонід Тулуш відзначає, що внаслідок прийнятого закону виробникам при продажу сільгосппродукції доведеться вдаватися до послуг посередників, менше закуповувати матеріально-технічних ресурсів, а також знизяться інвестиційні програми.
«Найбільше проблем виникне у переробних підприємств, адже закон більш орієнтований на суб’єкти, які здійснюють діяльність на зовнішньому ринку. Переробники потрапляють у невигідне становище: для них ціна вхідного ресурсу без ПДВ зросте, відповідно маржинальність повинна залишитися без змін, а ціна буде визначатися ритейлом. Тобто ціна продуктів харчування в цьому випадку повинна зрости», — попереджає Леонід Тулуш.
Він відмічає, що за умов зниження ПДВ з діючої 20% до запропонованої ставки 14% ПДВ товарних позицій в частині молока незбираного, м’яса ВРХ, свиней та птиці, цукрових буряків, зерна та іншої сільгосппродукції, краще і вигідніше виробникам працювати із сировиною, ніж переробляти продукцію.
«Оскільки законопроєкт №3656 орієнтується на стимулювання поставок на зовнішні ринки, є всі підстави стверджувати, що для споживачів ціни на продукти харчування зростуть. Насамперед це стосується молока та молочних продуктів, борошномельно-круп’яної промисловості», — переконаний Леонід Тулуш.
За його словами, будь-якому економічному рішенню мають передувати аналітичні розрахунки з метою недопущення втрат окремих суб’єктів на ринку, або ж слід закладати державну підтримку для тих індустрій, які постраждають від такого рішення.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Залежно від розвитку суспільства їжа еволюціонує та змінюється, відповідно, трансформуються і харчові вподобання. Наразі харчовому бізнесу варто рухатися в бік кулінарії, виробництва продуктів, готових до вживання.

Ціновий тренд на соняшник за період 2025-2026 років не змінився: ціни зросли на 3,6%. Проте зросли і витрати — в середньому на 15-20%. Втім рентабельність культури у 2026 році очікується на рівні 42-44%.

Обсяги тіньового ринку молока-сировини та молочної продукції в Україні зростають у другому півріччі 2026 року.

Молочний ринок України в жовтні 2026 року демонстрував неоднозначну динаміку: закупівельні ціни та рентабельність виробництва зростали, обсяги переробки збільшувалися. Водночас загальне виробництво молока та поголів'я корів продовжували скорочуватися.

Конкурентоспроможність для виробників української продукції сьогодні в пріоритеті. Адже бізнес прагне розвивати виробництва попри війну, тому демонструє стійкість і працює над удосконаленням рішень і розробок, які успішно просуває на внутрішньому ринку та за кордоном.

Агропідприємство, яке торгує сільськогосподарською продукцією, відшкодувало державному бюджету 10,6 млн грн несплаченого податку на додану вартість. Керівник компанії штучно збільшував податковий кредит завдяки фіктивним закупівлям пшениці та ріпаку.

Уряд призупинив бюджетне відшкодування податку на додану вартість бізнесу на загальну суму 18 млрд грн на тлі дефіциту бюджетного фінансування.

«Хліб. Україна. Альманах» відкриває український хліб з різних сторін і спонукає продовжувати досліджувати його місце в історії країни і нації: шукати старі фільми, відкривати регіональну випічку, історію млинів, ремісничі технології та сучасне хлібопечення.

Відновлення тарифних квот між ЄС і Україною та суттєве падіння цін у молочному секторі призвели до різкого скорочення експорту цієї продукції.