Про це заявила в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун на своїй сторінці у Facebook.
«Що не так з харчуванням? Занадто багато солі, недостатньо цільнозернових продуктів та свіжих фруктів. Також люди споживають дуже мало горіхів, насіння, свіжих овочів, омега-3 жирних кислот та клітковини. Уявіть, що кожна п'ята смерть у світі трапляється саме через те, що люди не їдять здорову їжу», — написала вона.
За її словами, дослідження показують, що вплив окремих дієтичних факторів змінюється в різних країнах. Але саме надмірне споживання солі та недостатня кількість цільнозернових і фруктів в раціоні — спричиняють понад 50% смертей, які пов'язані з харчуванням. Інша частина пов'язана з високим рівнем споживанням червоного м'яса та процесованих м'ясних продуктів.
«Окрім смертності, неправильне харчування впливає на показник DALY (Disability-Adjusted Life Year). Це кількість років здорового життя, втрачених в результаті хвороби або смерті. Внаслідок поганого харчування втрачено 255 мільйонів років здорового життя — це становить 16% від DALY серед дорослих усього світу», — додала Супрун.
Вона зазначила, що людям радять споживати щонайменше 200-300 грамів фруктів на день. Натомість більшість виконує лише третину норми — 94 грами. Якщо уявити — це дуже невеличке яблуко.
«Денна норма цільнозернових продуктів становить 100-150 грамів, але «нормою» для багатьох є 29 грамів на день. Ми маємо споживати 3-5 шматочків цільнозернового хліба, а їмо менше одного. Солі варто споживати не більше 3 тис. мг на день, краще ще менше. Але ця норма зазвичай перебільшується у 2 рази», — уточнила Супрун.
Норма насіння і горішків, за даними в.о. міністра, на день дорівнює 16-25 грамів. Натомість багато людей їдять всього 3 грами — це половина волоського горіха.
«290-430 грамів на день ми маємо їсти овочів. За розміром це приблизно 5-7 середніх морквин. Але більшість людей їдять близько 190 грамів — це як три невеликі морквини. Додайте до цього безконтрольне вживання висококалорійної та жирної їжі, газовані, солодкі напої, солодощі, регулярні малопоживні перекуси та переїдання. Як наслідок — у 2017 році 11 мільйонів, або 22% всіх смертей серед дорослих пов'язані з поганим харчуванням та недостатнім споживанням вищеперелічених продуктів. Причинами смертей стали серцево-судинні хвороби, рак і діабет. Для порівняння: у 2017 році через високий тиск померло 10,4 мільйона людей, а через куріння — 8 мільйонів», — констатувала Супрун.
Вона підкреслила, що ці результати свідчать, що люди мають звертати набагато більше уваги до харчування, аніж звикли.
Щоб покращити свій раціон, слід зменшити споживання солі, обирати цільнозернові продукти на заміну хлібу з білого борошна чи батону, їсти більше овочів та фруктів, не їсти багато цукру (середня добова норма доданих цукрів має бути не більше 32-50 грамів), контролювати розмір порції.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

В Одеській області станом на 1 липня 2026 року зареєстровано 825 нових потужностей для виробництва продуктів харчування.

У 2026-2027 роках точно не прогадає той виробник, який зважатиме на болі клієнта. Серед молочних продуктів трендом майбутнього сезону будуть ті, які не залежать від холодильника. Залишається тренд на смачну, здорову, зручну їжу, напівфабрикати, зростає попит і на домашнє харчування.

Країнам Близького Сходу до вподоби інноваційні рішення в продуктах харчування, а от у Європі є більш консервативні країни, де споживачі обирають те, до чого звикли, тому просувати інновації на цьому ринку значно складніше.

На ринку харчових продуктів уже сформувалися певні тренди, які не змінюються роками, але з’являються й інноваційні продукти, які набувають ширшої популярності серед споживачів.

Всеукраїнський з'їзд «Харчовий бізнес – 2026: безпечність, якість, інновації» відбудеться в Києві 28–29 травня. Форум збере тих, хто щодня відповідає за якість і безпечність на українських харчових підприємствах, хто впроваджує стандарти, приймає складні рішення і робить так, щоб українські продукти гідно конкурували на закордонних полицях.

Фахівці прогнозують зростання споживання в молочній галузі на 1,7% до 2030 року. Смаки, які є найбільш споживаними, — полуниця, шоколад, ваніль. Зростання у смаках демонструють фісташка, маракуя, персик – маракуя. Найбільш обговорювані в соцмережах — шоколад, бісквіт, полуниця.

За дослідженнями фуд-аналітиків, у 2026-2027 роках смаковими трендами, які будуть використовуватися в напоях, стануть фруктові: апельсин, мандарин, лимон, лайм, кумкват. Ягідні смаки: малина, полуниця, чорниця і незвичайні поєднання, наприклад, апельсин – малина, лісові ягоди – лимон, ожина – лайм. Серед тропічних смаків найбільш трендовим є ананас.

В Україні діють практичні рішення, які дозволяють малим виробникам молока впроваджувати систему HACCP без зайвої складності та витрат. Відповідні методичні настанови були розроблені за підтримки швейцарсько-української програми QFTP та галузевих асоціацій.

Виробник food-індустрії йде в ногу з часом, підлаштовуючись до глобальних трендів, які формують споживачі.

Україні найбільш близька модель розвитку крафтового харчового виробництва країн Центральної та Східної Європи, зокрема Польщі та Італії.