Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Як зазначається, рішення від 7 квітня 2020 року було опубліковано на офіційному сайті Європейської Комісії (Proposal for a Decision of the European Parliament and of the council).
«В даному документі вказано, що за результатами проведення Єврокомісією експертизи законодавства, в Україні діють норми, що забезпечують той самий рівень і порядок експертизи насіння, ідентифікації, його маркування та контролю, як і в ЄС», — пояснили експерти.
В рішенні зазначається наступне:
1) доцільність визнання українського насіння і дозвіл на обіг на території ЄС;
2) стимулювання торгівлі насінням між Україною та ЄС;
3) через інвестування європейських насіннєвих компаній у вирощування насіння в Україні диверсифікуються виробничі потужності по всій Європі, що зменшить ризики виробництва в одній кліматичній зоні;
4) визнання еквівалентною системи сертифікації сприятиме підтримці постійного постачання високоякісного насіння до ЄС.
«Питання визнання системи сертифікації насіння неодноразово піднімалося під час зустрічей уряду, Мінекономіки, МЗС, насіннєвого бізнесу і асоціацій з представниками Європейського союзу, та зазначалось про позитивні результати, які були підтверджені аудитом ЄК, про що і йдеться в рішенні. Це результат хорошої роботи українського політикуму задля допомоги українському бізнесу і відкриття нових ринків.
Звичайно, далі це рішення повинен підтримати Європейський парламент, і тут в тісній співпраці з Мінекономіки бізнес буде далі працювати, аби пришвидшити прийняття цього рішення», — зазначив координатор комітетів УКАБ Олег Нестеров.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Країни Європейського Союзу за перші 12 тижнів 2026/27 МР (1 липня – 20 вересня) імпортували 4,47 млн т кукурудзи, що на 26,9% більше показника аналогічного періоду попереднього сезону (3,52 млн т).

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

Усунення загроз для цивільного судноплавства та захист портової інфраструктури в Чорному морі є критично важливими умовами для запобігання новій хвилі глобальної продовольчої кризи.

Рік тому компанії LNZ Group та «Сингента» анонсували початок розширеної співпраці щодо надання права українській компанії ексклюзивного виробництва насіння гібрида соняшнику НК Конді. Цього року ця співпраця розширилася і в сегменті кукурудзи.

На сезон 2027/28 насіння соняшнику гібрида НК Конді селекції компанії Syngenta аграрії можуть придбати у LNZ Group. Саме ця компанія отримала ексклюзивні права на вирощування та реалізацію цього гібрида на українському ринку.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.