Про це заявив доцент Київської школи економіки Олег Нів'євський, йдеться у повідомленні Насіннєвої асоціації України.
«Різноманітними обмеженнями, наприклад, щодо кількість землі у володінні однієї особи, намагаються боротися з надмірною концентрацією земельних ресурсів в одних руках та протидіяти спекуляції. Але такі, та інші обмеження, зазвичай, у реальному житті мають зовсім менший ефект, від того, на який розраховують. Зокрема, негативно впливають на ринок оренди, ускладнюють адміністрування та інвестиції», — заявив він.
В цілому, згідно з дослідженнями та економічним моделюванням різних форматів можливого ринку землі, яке було проведено Олегом Нів»євським, введення ринку землі без додаткових обмежень, за умови державної підтримки малих фермерів, забезпечить ріст ВВП на додаткові майже 4% щороку протягом п'яти років.
«В той час як ринок, на якому до купівлі землі мають доступ лише малі фермери з обмеженням володіння по 200 га в одні руки без доступу до ринку юридичних осіб, не гарантує й додаткового росту на 1% ВВП», — додав він.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання української економіки за результатами цього року до 1,0-1,6%, тоді як у квітневому звіті він оцінював його у 2%, а під час затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування наприкінці лютого — в діапазоні 1,8-2,5%.