У Верховній Раді зареєстровані три законопроєкти, які передбачають економічне бронювання.
За словами голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, термін подачі альтернативних законопроєктів закінчився 28 червня, тож депутати вже можуть виходити на розгляд документів, пише «БізнесЦензор».
На його думку, розгляд комітетом може відбутися вже поточного тижня, а перше читання у сесійній залі – до кінця липня. Що ж до другого читання, то, переконаний Наталуха, з ним трапиться така сама історія як із законом про мобілізацію: противники ідеї економічного бронювання просто завалять документ правками, через що витрачатиметься багато часу на їх відпрацювання.
Загалом подані законопроєкти, по суті, відрізняються моделлю бронювання.
Так, перша передбачає можливість бронювання співробітника в разі сплати за нього військового збору в розмірі 20 тис. грн на місяць. Це має бути додаткова виплата вже до тих 1,5%, які сплачуються із зарплати.
У межах такого бронювання плануються обмеження для підприємств, які претендуватимуть на можливість бронювання працівників. У них не повинно бути жодної заборгованості зі сплати податків і зборів, зокрема військового. Окрім цього, можна буде забронювати тільки 50% усіх військовозобов’язаних.
«Відсоткову межу заброньованих і процедуру визначатиме Кабмін», – пояснює Наталуха.
Можливість бронювання передбачена й для ФОПів за умови реєстрації понад шість місяців і щомісячного прибутку від 61 тис. грн.
Інша модель, яку презентував заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, дає можливість уникнути мобілізації військовозобов’язаних, зарплата яких перевищує 35 тис. грн на місяць. Цю ідею підтримує уряд.
Третя модель — змішана. Такий підхід передбачатиме можливість забронювати найманих працівників, зарплати яких перевищують 35 тис. грн, і ФОПів, які щомісяця платитимуть військовий збір у розмірі 20 тис. грн.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

У наближених до зони бойових дій регіонах фермери не мають доступу до земель, крім того, відсутні механізми впровадження певних норм законів.

Єгипет, Індія та Туреччина запропонували Україні свої варіанти забезпечення безпечного судноплавства та продовольчої безпеки в Чорному морі.

Сейм Латвії терміново запровадив прикордонний контроль зернових вантажів з третіх країн.

Аграрний сектор України технологічно змінюється, тому трансформується попит на фахівців та їхні компетентності.

Виробництво мережі пекарень «Тітка Клара» постраждало унаслідок російської масованої атаки на Київ.

Агрохолдинг Kernel («Кернел») за час повномасштабної війни вклав близько $40 млн у відбудову пошкоджених росіянами об'єктів.

У першому півріччі 2026 року найактивніше зарплати зростали в агрономічному та інженерному напрямах: для більшості компаній, які переглядали оплату в цих функціях, підвищення становило 10–20%. Загалом 81% агрокомпаній уже підвищили доходи персоналу, ще 13% планують переглянути їх до кінця року.

Нові критерії визначення підприємств, які мають важливе значення для аграрної галузі в особливий період, діятимуть в Україні з 18 жовтня 2026 року.

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

Лариса Бондарєва призначена генеральним директором Crédit Agricole Ukraine (Креді Агріколь Банк в Україні) з 4 вересня 2026 року.