Україна вже проходила зміни в законодавстві щодо ЗЗР, Green Deal, але протести з боку фермерів змушують до перегляду політики сільського господарства. Для переходу на стандарти Євросоюзу в частині аграрної галузі Україні знадобиться щонайменше 5 років.
Про це розповів директор агрохімічного напряму ЄБА Віктор Погорілий на конференції «Агро Інновації 2024».
«Ми оцінювали, скільки часу триватиме перехідний період. У середньому — це 7 років. Так у фермерів буде можливість адаптуватися, зважаючи на кліматичні зміни, докорінну зміну систем захисту для всіх основних культур. Сподіваємося, що нам дадуть не 2,5 року, а хоча би 5, а бажано 7 років», — зазначив Віктор Погорілий.
Водночас варто розуміти, що ЄС не погодиться на довготривалий перехід, адже це продовжуватиме підігрівати негативні настрої європейських фермерів щодо української агропродукції.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Український бізнес стурбований поширеною в публічному просторі інформацією щодо можливих змін до чинного порядку бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Україна переходить до нової моделі регулювання ветеринарних лікарських засобів, важливою частиною якої є повноцінне впровадження належної виробничої практики – Good Manufacturing Practice, GMP.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

Вже сьогодні 10% населення планети стикається з голодом. До 2050 року його чисельність зростатиме, а дисбаланс харчових продуктів за географічним зонуванням посилюватиметься, тому перед аграріями стоїть завдання — як виростити більше з тієї ж площі, оскільки розширювати орні землі нікуди.

Як забезпечити високі врожаї, не завдаючи шкоди довкіллю? Це питання гостро стоїть перед сільським господарством не один рік і посилюється в контексті європейської інтеграції України. Особливу увагу відводять захисту посівів, не завдаючи шкоди комахам-запилювачам.