Як говориться у повідомленні УКАБ, законопроект №2317 був рекомендований профільним комітетом до прийняття за основу та в цілому, але під час вчорашнього голосування було вирішено відправити його на друге читання, хоч і зі скороченим терміном подачі правок.
«У разі, якщо депутати не встигнуть прийняти цей законопроект в наступному останньому в цьому році пленарному тижні, всі аграрії і промисловці, які не мають ліцензії на зберігання пального, почнуть отримувати штраф в розмірі 500 тис. грн починаючи з 1 січня 2020 року», — коментує ситуацію генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.
Даний законопроект удосконалює роботу системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРПСЕ) та спрощення умов ліцензування для суб'єктів господарювання. Зокрема, ним пропонується внести поправки до законодавства України, які є дуже важливими для діяльності сільськогосподарських підприємств, а саме:
1) прирівняне до власного споживання використання пального для заправки транспортних засобів за договорами підряду;
2) зміни до порядку отримання ліцензій на зберігання пального суб'єктами господарювання виключно для власного споживання, замінивши подання цілого пакету документів на заявний принцип із зазначенням загальної місткості резервуарів (ємностей).
«Зазначені зміни є дуже важливими для сектору, адже норми, які вступили в дію 01.07.2019 зобов'язували аграріїв, які використовують пальне виключно для власних потреб, отримувати ліцензії на зберігання пального. А отримання зазначених ліцензій передбачала фактично таку ж саму процедуру і пакет документи, як для тих здійснює оптову і роздрібну торгівлю», — зазначають в асоціації.
Також, як вважають в УКАБ, важливо прийняти дані зміни щодо зберігання пального для власного споживання, ще через те, що з 1 січня 2020 року, починають діяти штрафи за зберігання пального без ліцензії, який складає 500 тис. грн. Адже, багато підприємств аграрного сектору, особливо малі та середні не можуть сформувати пакет документів згідно норм діючого законодавства, через необхідність вкласти значні кошти для розробки всієї необхідної технічної документації.
«Враховуючи вищезазначене, закликаємо депутатів врахувати інтереси аграрії і до кінця року розглянути та прийняти даний законопроект», — підсумували в УКАБ.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Верховна Рада України 2 вересня схвалила в цілому законопроект №12117 щодо удосконалення роботи індустріальних парків (ІП).

Верховна Рада України 1 вересня ухвалила за основу законопроєкт «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№15437).

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Понад 85% дизельного пального в аграрному секторі використовується безпосередньо під час польових робіт, третина з них — під час жнив.

Вартість пального в Україні продовжує змінюватися: середня ціна дизеля наближається до позначки 90 грн/л.