Джерело фото: SoraNews24
Круглу, як кавун, без властивих шкірці смуг і з білою мʼякоттю ягоду виростили фермери з Хоккайдо, Японія. Новий фрукт отримав назву «лимонна диня» і наразі вирощується в обмежених кількостях п'ятьма фермерами в місті Фурано.
Про це повідомляє SoraNews24.
Японська компанія Suntory Flowers, яка розробила лимонну диню, заявила, що це є результатом численних експериментів. І лише цього року диня зі смаком лимона вперше надійшла до супермаркетів.
Цього року фермери сподіваються зібрати 3800 лимонних динь. Вони практично одного розміру, тому продають не на вагу, а поштучно. Вартість однієї — 3218 єн, або 824 грн.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Аграрії Полтавщини 2026 року засіяли 3,5 тис. га кавунів і динь. Це дозволило регіону посісти третє місце в Україні за площами вирощування баштанних культур.

Фермер Андрій Вертеба з Корсуня-Шевченківського (Черкаська обл.) ризикує залишитися у збитках попри врожайність кавунів.

Ще донедавна слово «кавун» в Україні асоціювалося майже виключно з Херсонщиною. До 2021 року саме ця область давала близько третини усього українського баштану, а південь загалом вважався єдиним істинно кавуновим регіоном країни. Останніми роками картина виглядає геть інакше.

Популярний японський чай матча може стати дефіцитним через зміну клімату. Підвищення нічних температур і нестабільна весняна погода в Японії знижують урожайність та погіршують характерний смак чаю.

На полях Херсонщини продовжується збір кавунів. Уже зібрано 3 тис. т урожаю. Цьогоріч аграрії області планують вийти на 25 тис. т баштанної продукції.

Агропідприємство «Рови Агро» цього сезону відмовилося від вирощування баштанних культур на Київщині через високу собівартість виробництва, конкуренцію та брак робочої сили.

Агропідприємство «Рови Агро» почало вирощувати баштанні культури на Київщині ще до того, як це стало мейнстрімом. З 2021 року господарство мало на поливі 10-15 га кавунів і динь, але цього сезону було змушене від них відмовитися.

Вихід на японський ринок означає, що продукт відповідає найвищим критеріям якості, а виробництво — системності. Це потужний імпортер ягід. Заморожені малина та лохина — товари, що могли б успішно постачатися до Японії. І логістика не є завадою, адже українська ягода вже реекспортується через європейських постачальників.

Японія надасть сучасну сільськогосподарську техніку для навчання майбутніх українських аграріїв.

Літо — не літо, якщо у ньому немає кавуна та дині. Ці дві культури — як комбо, на яке українці чекають з року в рік.