Дослідники Сіднейського університету (Австралія) використали штучну блискавку для розробки ефективнішого методу виробництва аміаку, який є основним інгредієнтом добрив, необхідних для виробництва продуктів харчування.
Про повідомляє пресслужба університету.
Зазначається, що команда науковців успішно розробила простіший метод отримання аміаку (NH3) у газоподібній формі. Попередні зусилля інших лабораторій призводили до отримання аміаку в розчині (амоній, NH4+), що вимагає більше енергії та процесів для перетворення його на кінцевий газоподібний продукт.
Фахівці нагадали, що поточний метод виробництва аміаку (процес Габера-Боша) має значні кліматичні витрати, залишаючи величезний вуглецевий слід. Наразі цей метод забезпечує 90% світового виробництва аміаку.
«Виробництво аміаку вимагає централізованого виробництва та транспортування продукту на великі відстані. Нам потрібен недорогий, децентралізований та масштабований «зелений» аміак»», — сказав провідний дослідник, професор П. Дж. Каллен зі Школи хімічної та біомолекулярної інженерії Сіднейського університету та Інституту чистого нульового викиду. Його команда працює над виробництвом «зеленого» аміаку вже шість років.
«У цьому дослідженні ми успішно розробили метод, який дозволяє перетворювати повітря на аміак у газоподібній формі за допомогою електрики. Це величезний крок до досягнення наших цілей», — додав він.
Новий метод команди професора Каллена для отримання аміаку працює, використовуючи силу плазми, шляхом електризації або збудження повітря. Потім ці збуджені молекули передаються до мембранного електролізера для перетворення на аміак.
Зараз команда працює над тим, щоб зробити цей метод більш енергоефективним і конкурентоспроможним.

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

На півночі австралійського штату Квінсленд із пасік трьох бджолярів викрали щонайменше 44 бджолині сім’ї — понад 800 тис. бджіл. Пасічники також ризикують втратити контракти на запилення, вартість яких може сягати тисяч доларів.

Кабінет Міністрів України на засіданні 30 вересня схвалив Дорожню карту впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) підходів та інструментів сталого фінансування.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.

Італійський інститут біонаук та біоресурсів CNR-IBBR відкрив в Умбрії один із найбільших у світі генетичних банків оливок під назвою Domus Olearia.

В Австралії розробляють портативний прилад SMART Melon, який визначає стиглість кавуна без розрізання плоду. Технологія використовує акустичну реакцію кавуна, а вимірювання займає кілька секунд.

Kernel («Кернел») підписав кредитну угоду на €100 млн з Експортно-інвестиційним фондом Данії (EIFO) для фінансування будівництва свого першого вітроенергетичного проєкту — вітрової електростанції потужністю 94,5 МВт у центральній частині України.

Високопатогенний пташиний грип (HPAI) H5N1 минулого тижня виявили у коричневого поморника в Австралії — це перший випадок вірусу на цьому контитенті.

Рада Європейського Союзу тимчасово скасувала митні тарифи на низку ключових азотних добрив та сировини для їх виробництва, зокрема аміак і карбамід.

Європейський Союз планує тимчасово призупинити стандартні імпортні мита на аміак та карбамід, щоб компенсувати додаткові витрати, що виникли через механізм коригування вуглецевого кордону (CBAM).