Науковці з Нью-Йоркського університету розробили інноваційний метод, який дозволяє вирощувати кукурудзу з вищою ефективністю використання азоту. Поєднавши штучний інтелект і знання про генетику рослин, вони визначили групи генів, що керують здатністю культури засвоювати азот — один із головних чинників урожайності та витрат на добрива.
Про це повідомляє ScienceDaily.
Азотні добрива критично важливі для вирощування кукурудзи, але проблема в тому, що більша частина азоту з них не засвоюється: у середньому лише 55% добрив використовуються рослиною. Решта проникає в ґрунт і воду, забруднюючи довкілля, або перетворюється на закис азоту — потужний парниковий газ. У США, які є світовим лідером із виробництва кукурудзи, це спричиняє масштабні екологічні й економічні втрати.
Щоб розв’язати цю проблему, команда під керівництвом професорки Глорії Коруцці розробила підхід, що поєднує аналіз геному з машинним навчанням. Вони використали модельну рослину Arabidopsis, генетично споріднену з кукурудзою, і порівняли реакцію обох видів на азот. Вчені визначили гени, які в обох культурах реагують подібним чином, а також виявили так звані «регулони» — групи генів, що керуються одним транскрипційним фактором і колективно визначають ефективність використання азоту (NUE — nitrogen use efficiency).
Далі команда навчила модель ШІ прогнозувати ефективність азотного живлення на основі експресії цих регулонів. У результаті вдалося виділити два ключові транскрипційні фактори в кукурудзі (ZmMYB34/R3) і один у Arabidopsis (AtDIV1), які керують десятками NUE-генів. Їх перевірили в лабораторних умовах, і результати підтвердили: моделі ШІ точно передбачають азотну ефективність польових сортів.
Це відкриває нові можливості для селекції. Тепер, замість довгих польових випробувань, агрономи можуть уже на етапі проростків за молекулярними маркерами визначати, які гібриди кукурудзи найбільш економно використовують добрива. Це дозволяє не лише заощадити на азоті, а й значно зменшити шкоду довкіллю.
Університет подав патентну заявку на результати цього дослідження. Над проєктом працювали вчені NYU, Національного університету Тайваню та Міністерства сільського господарства США за підтримки Національного наукового фонду та Національних інститутів охорони здоров’я.
Як зазначає професорка Коруцці, штучний інтелект змінює не тільки підходи до генетики, а й майбутнє самої агрономії — де головну ставку робитимуть не лише на врожайність, а й на ефективність кожного внесеного елемента.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Ворог зрозумів, що фізично знищити цифрову інфраструктуру не вдається, тому зараз активізувались кібератаки не тільки на державний, а й комерційний сектор. І, на жаль, дуже активно використовуються інструменти штучного інтелекту, що робить атаки набагато частішими та швидшими.

В Україні аграрії розглядають можливість скорочення площ під кукурудзою наступного сезону через високу вартість досушування зерна та низьку рентабельність вирощування.

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

Дослідники Університету Седжон у Сеулі за допомогою редагування геному CRISPR/Cas9 отримали лінію сої з вмістом олеїнової кислоти до 90,2%.

Дослідники Корнельського університету (США) представили результати двох нових досліджень, присвячених випасу овець на сонячних електростанціях. Перше показало, що за щільності дві вівці на гектар чисельність корисних комах була на 38% вищою порівняно з ділянками, де траву скошували. Друге дослідження присвячене розробці інструменту, який допомагає фермерам ефективніше планувати випас та оцінювати його економічну вигоду.

На Київщині аграрії обмолотили 33,4% прогнозованої площі кукурудзи на зерно. Збирання соняшнику, сої та інших олійних культур також наближається до завершення.

У США відновлюють вирощування старовинних сортів яблук, частина яких майже зникла з комерційних садів. Якщо на початку XX століття в країні було відомо близько 14 тис. сортів, вирощуваних протягом попереднього століття, то нині понад 60% виробництва припадає на п’ять різновидів: Gala, Red Delicious, Honeycrisp, Granny Smith і Fuji.

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

Компанія «ТАС Агро» завершує внесення азотних добрив на озимі культури в межах весняно-польових робіт.