Науковці з Нью-Йоркського університету розробили інноваційний метод, який дозволяє вирощувати кукурудзу з вищою ефективністю використання азоту. Поєднавши штучний інтелект і знання про генетику рослин, вони визначили групи генів, що керують здатністю культури засвоювати азот — один із головних чинників урожайності та витрат на добрива.
Про це повідомляє ScienceDaily.
Азотні добрива критично важливі для вирощування кукурудзи, але проблема в тому, що більша частина азоту з них не засвоюється: у середньому лише 55% добрив використовуються рослиною. Решта проникає в ґрунт і воду, забруднюючи довкілля, або перетворюється на закис азоту — потужний парниковий газ. У США, які є світовим лідером із виробництва кукурудзи, це спричиняє масштабні екологічні й економічні втрати.
Щоб розв’язати цю проблему, команда під керівництвом професорки Глорії Коруцці розробила підхід, що поєднує аналіз геному з машинним навчанням. Вони використали модельну рослину Arabidopsis, генетично споріднену з кукурудзою, і порівняли реакцію обох видів на азот. Вчені визначили гени, які в обох культурах реагують подібним чином, а також виявили так звані «регулони» — групи генів, що керуються одним транскрипційним фактором і колективно визначають ефективність використання азоту (NUE — nitrogen use efficiency).
Далі команда навчила модель ШІ прогнозувати ефективність азотного живлення на основі експресії цих регулонів. У результаті вдалося виділити два ключові транскрипційні фактори в кукурудзі (ZmMYB34/R3) і один у Arabidopsis (AtDIV1), які керують десятками NUE-генів. Їх перевірили в лабораторних умовах, і результати підтвердили: моделі ШІ точно передбачають азотну ефективність польових сортів.
Це відкриває нові можливості для селекції. Тепер, замість довгих польових випробувань, агрономи можуть уже на етапі проростків за молекулярними маркерами визначати, які гібриди кукурудзи найбільш економно використовують добрива. Це дозволяє не лише заощадити на азоті, а й значно зменшити шкоду довкіллю.
Університет подав патентну заявку на результати цього дослідження. Над проєктом працювали вчені NYU, Національного університету Тайваню та Міністерства сільського господарства США за підтримки Національного наукового фонду та Національних інститутів охорони здоров’я.
Як зазначає професорка Коруцці, штучний інтелект змінює не тільки підходи до генетики, а й майбутнє самої агрономії — де головну ставку робитимуть не лише на врожайність, а й на ефективність кожного внесеного елемента.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Міністерство сільського господарства США (USDA) запускає пілотний проєкт із ширшим використанням технологій для підвищення точності оцінок посівних площ і врожайності сільськогосподарських культур.

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

Кукурудза на полі ФГ «Осінь» у Київській області росте на 30 га. Цього року культура значно підсохла, хоча наприкінці серпня має виглядати зеленою. На краю поля сформувалися слабкі качани.

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Український фермер може мати землю, техніку, досвід і перспективний урожай — але не мати достатньо коштів для своєчасного придбання насіння, добрив, пального чи засобів захисту рослин. Саме в цей момент навіть сильне господарство впирається у фінансову стелю.

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Компанія «ТАС Агро» завершує внесення азотних добрив на озимі культури в межах весняно-польових робіт.