Ізраїльський стартап Remilk розпочинає продаж лабораторно створеного молока, виготовленого з молочних білків без використання тварин. Перші партії продукту вже з’являться у кав’ярнях та ресторанах, а вихід у великі торговельні мережі запланований на початок 2026 року.
Про це повідомляє The Times of Israel.
Компанія уклала партнерство з Gad Dairies, щоб вивести на ринок продукт cow-free milk — молоко, яке за смаком та текстурою ідентичне натуральному. З січня у супермаркетах продаватимуть молоко з 3% жирності та ванільний напій під брендом New Milk без лактози, холестерину, антибіотиків та гормонів росту. Для закладів харчування запускається лінійка Barista milk, яка підходить для кави та кулінарії, а в майбутньому очікується розширення асортименту. Remilk також планує вихід на ринок США, де веде переговори з великими партнерами.
Білки Remilk хімічно ідентичні традиційним молочним білкам, що дозволяє створювати продукти з тим самим смаком, текстурою та функціональністю. Вміст цукру в продуктах на 75% менший, вони збагачені кальцієм і вітамінами. Виробництво базується на ферментації дріжджів, що гарантує повну відсутність тваринних інгредієнтів. За словами співзасновника та технічного директора Орі Кохаві, «нове молоко» піниться та поводиться як справжнє у каві та кулінарії.
Опитування показало, що понад 90% ізраїльтян споживають молоко тваринного походження, але 61% також купують альтернативні варіанти. Продукти Remilk є кошерними (parve) та підходять для веганів.
«Наші нові молочні продукти — це добра новина для тих, хто дотримується кашруту і тепер може пити каву з parve-молоком після м’ясної страви, яке смакує як справжнє», — зазначив співзасновник та генеральний директор Авів Вольф.
Світовий ринок альтернативного молока оцінюється у $32 млрд у 2024 році і може зрости до $57 млрд до 2030-го. Хоча наразі він переважно складається з рослинних напоїв на основі сої, мигдалю, кокосу та вівса, технології точної ферментації відкривають новий сегмент продуктів, максимально наближених до справжнього молока.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Майновий комплекс молокопереробного заводу у місті Буринь Конотопського району Сумської області виставили на продаж за $1,7 млн.

Крафтовий виробник «Живодар» з Києва знайшов власний спосіб забезпечити виробництво масла гхі якісною сировиною. Бренд взяв на себе утримання корови, яка живе в селі та дає молоко для переробки.

Ситуація на ринку вершкового масла України погіршується — надлишки продукції залишаються значними, а виробництво суттєво не скорочується.

Загальний індекс Global Dairy Trade (GDT) на черговому аукціоні зріс на 2,5% і склав $4,02 тис./т. Це найбільше зростання з березня.

Україна поінформувала Світову організацію торгівлі (СОТ) про низку важливих проєктів нормативних актів у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

Середньовиважена ціна трьох ґатунків молока-сировини в Україні станом на початок жовтня склала 16 грн/кг без ПДВ, що на 90 коп. більше відносно попереднього місяця. Відносно жовтня 2025 року молоко подешевіло на 1,30 грн.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Можливе введення Ізраїлем 50% мита на фуражну пшеницю з Чорноморського регіону навряд чи стане системним ударом для українського агроекспорту, проте може сигналізувати про новий етап політизації глобальної торгівлі зерном.

Балкер Panormitis з краденим українським зерном, який відмовилися розвантажувати в ізраїльському порту Хайфи, прибув до турецького порту Іскендерун.