Ізраїльський стартап Remilk розпочинає продаж лабораторно створеного молока, виготовленого з молочних білків без використання тварин. Перші партії продукту вже з’являться у кав’ярнях та ресторанах, а вихід у великі торговельні мережі запланований на початок 2026 року.
Про це повідомляє The Times of Israel.
Компанія уклала партнерство з Gad Dairies, щоб вивести на ринок продукт cow-free milk — молоко, яке за смаком та текстурою ідентичне натуральному. З січня у супермаркетах продаватимуть молоко з 3% жирності та ванільний напій під брендом New Milk без лактози, холестерину, антибіотиків та гормонів росту. Для закладів харчування запускається лінійка Barista milk, яка підходить для кави та кулінарії, а в майбутньому очікується розширення асортименту. Remilk також планує вихід на ринок США, де веде переговори з великими партнерами.
Білки Remilk хімічно ідентичні традиційним молочним білкам, що дозволяє створювати продукти з тим самим смаком, текстурою та функціональністю. Вміст цукру в продуктах на 75% менший, вони збагачені кальцієм і вітамінами. Виробництво базується на ферментації дріжджів, що гарантує повну відсутність тваринних інгредієнтів. За словами співзасновника та технічного директора Орі Кохаві, «нове молоко» піниться та поводиться як справжнє у каві та кулінарії.
Опитування показало, що понад 90% ізраїльтян споживають молоко тваринного походження, але 61% також купують альтернативні варіанти. Продукти Remilk є кошерними (parve) та підходять для веганів.
«Наші нові молочні продукти — це добра новина для тих, хто дотримується кашруту і тепер може пити каву з parve-молоком після м’ясної страви, яке смакує як справжнє», — зазначив співзасновник та генеральний директор Авів Вольф.
Світовий ринок альтернативного молока оцінюється у $32 млрд у 2024 році і може зрости до $57 млрд до 2030-го. Хоча наразі він переважно складається з рослинних напоїв на основі сої, мигдалю, кокосу та вівса, технології точної ферментації відкривають новий сегмент продуктів, максимально наближених до справжнього молока.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Сукупний оборот 20 найбільших молочних компаній світу в 2025 році зріс на 5,4% і досяг позначки у $267 млрд.

Середньовиважена ціна трьох ґатунків молока-сировини станом на 9 вересня становила 15,10 грн/кг без ПДВ, що на 75 коп. більше відносно попереднього місяця.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Індекс цін на молочну продукцію Global Dairy Trade (GDT) на торгах 1 вересня зріс на 0,9% — до 3910 $/т. Зростання індексу триває четверті торги поспіль.

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG) шукає стартапи, які бажають розвивати та випробовувати свої інновації у комерційному господарстві й впроваджувати їх у практику через мережу DLG. Найперспективніші концепції будуть представлені на світовій виставці EuroTier 2026, яка відбудеться з 10 по 13 листопада в Ганновері, Німеччина.

Можливе введення Ізраїлем 50% мита на фуражну пшеницю з Чорноморського регіону навряд чи стане системним ударом для українського агроекспорту, проте може сигналізувати про новий етап політизації глобальної торгівлі зерном.

Балкер Panormitis з краденим українським зерном, який відмовилися розвантажувати в ізраїльському порту Хайфи, прибув до турецького порту Іскендерун.

Світовий агротехнологічний сектор у 2025 році остаточно вийшов за межі точкових інновацій і перейшов до створення системних рішень від «програмованих» культур і біологічного захисту до цифрових маркетплейсів і роботизованого тваринництва. У центрі уваги — стартапи, які не просто експериментують із технологіями, а вже вирішують конкретні виробничі проблеми.