Весняні стреси — суттєвий фактор ризику, який нарівні із забур’яненістю, ураженістю хворобами та пошкодженням шкідниками може негативно позначитися на рості та розвитку культурних рослин. По-перше, культури можуть потерпати від різких перепадів денних і нічних температур та приморозків, характерних для цієї пори року, а також надмірно посушливих періодів. По-друге – через фітотоксичність, спричинену порушенням норм та регламентів внесення засобів захисту рослин, зокрема через обробки у невідповідні фази через складні погодні умови. В результаті відбувається гальмування росту та розвитку, спостерігається пригнічення культур, вони гірше споживають елементи живлення із ґрунту та добрив тощо.
Протидія весняним стресам. Фахівці розповіли, як попередити потенційні втрати врожаю
29 березня 2024, 10:30 741
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак — і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур.
Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їхню адаптивність, фахівці Ukravit радять включати в системи захисту спеціальні добрива-антистресанти, які здатні допомогти посівам протидіяти стресам.
Сергій Адаменко, керівник відділу продуктів і сервісів мікродобрив компанії Ukravit
Фахівець нагадує, що ослаблені рослини стають легкою мішенню для шкодочинних організмів. У комплексі це може коштувати аграрію значної частки майбутньої врожайності. Щоб цього не трапилося, Сергій Адаменко рекомендує у весняний період застосувати добриво-антистресант із властивостями стимулятора, антистресанта, кріопротектора та адаптогена Авангард Гроу Аміно.
«Ауксини, гібереліни та цитокініни, що входять до його складу, стимулюють ріст і розвиток кореневої системи та вегетативних і генеративних органів культур. Поліетиленгліколі перешкоджають кристалізації клітинного соку, внаслідок чого клітини стають еластичнішими, а карбонові кислоти покращують постачання тканин киснем і роблять рослини стійкішими до кисневого голодування, а також сприяють утриманню вологи у клітинах; культури краще переносять знижені та підвищені температури. А вміст у добриві 17-ти легкозасвоюваних вільних L-амінокислот рослинного походження прискорює обмінні процеси та сприяє інтенсивнішому синтезу антистресових речовин. Амінокислоти також сприяють кращому засвоєнню елементів мінерального живлення, зокрема мікроелементів (на рівні 80-90%) через листкову поверхню культур, що забезпечує їх швидшу адаптацію у стресових ситуаціях», — зазначає Сергій Адаменко.
Він додає, що добриво покращує білковий обмін, підсилює активність фотосинтезу, підвищує вміст цукрів, підсилює осмотичний тиск, допомагаючи культурам засвоювати вологу з глибших шарів ґрунту, завдяки чому вони стають стійкішими до несприятливих умов довкілля.
