Про це свідчать результати аналізу супутникової зйомки, яку було отримано Інститутом космічних досліджень НАНУ-ДКАУ та компанією EOS, в рамках Програми Світового банку та ЄС «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні», пише «Закарпаття Онлайн».
Так, на Луганщині та Закарпатті, за даними Державної служби статистики, озимого ріпаку взагалі не має бути, проте супутникова зйомка полів зафіксувала майже 2 тис. га та 0,7 тис. га посівів відповідно.
За результатами супутникової зйомки було виявлено, що обсяг посівних площ в Україні ще у 2016 році був на 2 млн га більше, ніж за даними офіційної статистики. Окрім того, аналіз супутникових даних дозволив виявити, що у низці областей розходження між офіційними даними статистики та супутниковими даними щодо площ, на яких вирощують озимий ріпак, подекуди сягають майже 20%.
Серед регіонів з найбільшими розбіжностями (за кількістю га) між офіційно зареєстрованими та фактичними площами посівів озимого ріпаку — Херсонщина, Вінничина та Миколаївщина (де озимого ріпаку більше на 15,8 тис. га, 15 тис. га та 13,3 тис. га відповідно)
У процентному співвідношенні найбільші розбіжності на Вінничині, Херсонщині та Житомирщині (там озимого ріпаку більше відповідно на 19%, 17,7% та 17,5% від офіційно зареєстрованого).
Наявність таких «необлікованих» земель свідчить і про масштаби їх «тіньового обробітку», і про обсяги недоотримуваних місцевими громадами податків. Змінити ситуацію може підвищення якості та ефективності управління земельними ресурсами, це є важливим для того, аби місцеві громади та власники земельних паїв змогли отримати максимальний зиск від власної землі після впровадження земельного ринку.