На проведення осінньо-польових робіт в умовах зупинки роботи зернового коридору, обмежень на українську продукцію на західних кордонах та здорожчання собівартості кошти для аграріїв вкрай необхідні.
Про це зазначається у статті «Агробізнес потребує нових фінінструментів. Серед них — електронні аграрні розписки».
Зокрема, гендиректор аграрної компанії ІМК (120 тис. га) Алекс Ліссітса наголошує, що в українських аграріїв величезні проблеми з ліквідністю, адже на фінансовий стан більшості компаній напряму впливають зниження закупівельних цін на основні види продукції як зернових, так і олійних культур, суттєве підвищення собівартості, насамперед за рахунок підвищення ціни на мінеральні добрива, та проблеми зі збутом.
«Аграрні розписки мають непогану традицію в Україні. Електронні аграрні розписки можуть стати одним із інструментів залучення українським аграрієм необхідних фінансових ресурсів або ж через трейдерів, або ж через основних постачальників засобів виробництва, таких як ЗЗР і насіння. Хотілося б, щоб цей законопроєкт був щонайшвидше прийнятий і втілений у життя, та скористатися інструментом вже для проведення осінньо-польових робіт», — зазначає аграрій.
Та не лише великі виробники говорять про складнощі з фінансуванням. Директор СТОВ «Нива» (3 тис. га) Сергій Царюк до сьогодні обходився власними оборотними коштами, але дедалі складніше це робити, тому вивчав різні інструменти, зокрема й аграрні розписки. За його словами, електронні аграрні розписки, як швидкий доступ до фінансових та товарних ресурсів, вкрай важливі для тих виробників, які не мають фінансової подушки.
Проєкт закону №9266 «Про електронні аграрні розписки» 13 липня було прийнято в першому читанні. Він, акцентують в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», має зробити процедуру кредитування більш доступною та легкою.
«Законопроєктом пропонується, що електронні аграрні розписки будуть запроваджені як неемісійні цінні папери. Важливо, що традиційні паперові розписки не скасовуються та існуватимуть паралельно. Тобто буде можливість вибору», — додає заступник генерального директора УКАБ з адвокації Марія Ревенко.
Водночас один з ініціаторів законопроєкту, народний депутат Ярослав Железняк не виключає, що доопрацьований законопроєкт повернеться до сесійної зали на розгляд у другому читанні та в цілому вже восени. За його словами, доопрацювання потребують технічні моменти, які не змінюють принципів та ключових особливостей.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Європейський Союз відмовив Міністерству аграрної політики та продовольства у наданні українським сільгоспвиробникам €220 млн безповоротної допомоги через російські атаки на порти Чорного моря.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти законопроєкт «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384) у повторному другому читанні.

Переселенець із Донеччини, нині військовий Іван Марахонько, ще 2018 року релокувався на Київщину через активні бойові дії в рідному регіоні, тоді й зацікавився виробництвом оригінальної аджики.

Компанія ІМК завершила обмолот озимої пшениці урожаю-2026.

Національний банк України (НБУ) дозволив банкам не визнавати дефолт боржників у разі короткострокової (до одного року) реструктуризації заборгованості через фінансові труднощі, спричинені війною, а також пом’якшив вимоги до врахування аграрної продукції як застави.

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.

Фінансова підтримка від банків і програм, які вони пропонують, дає змогу аграріям не лише стабільно працювати, виконувати зобов’язання, експортувати та переробляти всередині країни мільйони тонн зерна, а й залишатися фінансово ефективними, розвиватися та використовувати інновації в усіх сегментах виробництва.

Малі та середні виробники, що вирощують сою, найбільше підпадають під вплив нового регламенту ЄС — European Union Deforestation Regulation (EUDR), що після чергового відтермінування повинна набути чинності з 30 грудня цього року.