Про це під час панельної дискусії «Розвиток сільського господарства України: можливості для торгівлі з Німеччиною», яка проходила в рамках Глобального форуму з питань продовольства і сільського господарства та Міжнародної виставки «Зелений тиждень» в Берліні, розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.
«Однозначно, в пріоритеті — завершення земельної реформи. Від цього залежатимуть усі інші напрямки розвитку українського агросектору. Немає сенсу дискутувати про врожай чи логістику без розуміння, що буде з основним активом — землею», — вважає Висоцький.
Згідно законопроекту, підготованого до другого читання, реформа передбачатиме доступ до купівлі сільськогосподарських земель України виключно українців або українських компаній, заснованих українцями. Обмеження щодо концентрації в одних руках складе 10 тис га. Можливість доступу іноземних суб«єктів до ринку землі планується визначити на референдумі.
Також передбачається підтвердження походження коштів, які спрямовуватимуться на купівлю земельних ділянок. «Ринок землі повинен бути прозорим, а суспільство — мати розуміння щодо походження капіталу», — говорить Висоцький.
«N. B.!» Європейські сигнали. Про що говорили українці на Зеленому тижні
Разом з тим, питання щодо доступу іноземців до ринку землі заступник міністра вважає досить спірним.
«Ми отримали звернення від 30 іноземних фермерів, переважно німців, які працюють в Україні по 5-15 років. Вони хочуть захисту своїх інвестицій, рівного доступу та справедливої конкуренції, — говорить Висоцький. — Вони прагнуть мати можливість вести сільське господарство в Україні, і ми зараз напрацьовуємо відповідні інструменти».
Ціль у даному випадку дуже проста — сильні інвестиції мають бути захищені і структури збережені.
Другий блок аграрної політики — це безпечність харчової продукції. «У даному випадку пріоритетом стає безпечність споживачів. Незалежно від того, йде продукція на внутрішній ринок, чи експортується, вимоги до якості мають бути однакові», — вважає заступник міністра.
Такі ж вимоги, зазначає він, Україна ставить до імпортерів. Приміром, нещодавно був прийнятий наказ №553, який регулює ввезення м«ясної продукції в Україну.
«Документ висуває вимоги до європейських колег такі, як свого часу європейці висували до українців. Це було неочікувано. Ми готові дискутувати, але виступаємо за прозорість, рівні умови і транспарентність», — додав Висоцький.
І третій блок — розвиток сільських територій. Україна торгує з Німеччиною не тільки зерновими. В ТОП-5 товарів входить той же мед. Його виробляють сотні тисяч дрібних пасічників по всій Україні. Тому розвиток виробництва меду чи то ягід та торгівлі цими продуктами — це розвиток сільських територій, потенційні робочі місця та податки, підсумував він.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Через цілеспрямовані атаки ворога на розподільчі центри та втрати значних обсягів продукції ситуація в продуктових мережах дійсно складна. Але водночас на сьогодні наявних потужностей із виробництва продукції в Україні достатньо для того, щоб закрити внутрішнє споживання.

З 1 по 18 серпня було експортовано 900 тис. т агропродукції. Це становить 31% від того, що можна було би експортувати в разі вільного доступу до портів Великої Одеси.

За останній тиждень — з 14 по 20 серпня — аграрному сектору відповідно до фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» було видано додатково 3,5 млрд грн кредитів. Пільговим кредитуванням під посівну скористалося 11 943 суб'єкти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

