Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.
За його словами, сталося це фактично синхронно з початком весняних польових робіт (станом на 3 березня було засіяно перші 600 га), тобто пізніше, ніж на те розраховували учасники ринку, проте все ж «у терміни, які дозволяють провести посівну вчасно і в повному обсязі».
«На жаль, багато часу було втрачено на першому етапі реформування Держсільгоспінспекції, тому фактично весь шлях, на який було відведено рік, нам довелося подолати за кілька місяців», — зазначив заступник міністра.
Станом на 7 березня по всій території України працює 59 випробувальних лабораторій із 119, запланованих у рамках ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції». «В першу чергу ми відкривали їх у регіонах, в яких зареєстровано найбільшу кількість суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері насінництва, — Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській областях. Відбір та аналіз проб здійснюють 95 лаборантів і 71 агроном-інспектор. У перший же день роботи, 1 березня, було видано 192 сертифікати, станом на 6 березня — 247 сертифікатів, на 7 березня — 304 сертифікати», — розповів Максим Мартинюк.
Він уточнив, що всього на видачу сертифікатів надійшло 1796 заявок на 5167 партій загальною масою майже 130 тонн. Із них у процесі обробки (взято і аналізуються проби) знаходиться 94% партій.
«Термін розгляду заявки становить 10 днів — ми не можемо його скоротити, навіть незважаючи на велике бажання зробити процес видачі сертифікатів максимально оперативним, бо він пов'язаний із біологічним циклом пророщування зерна і тривалістю лабораторних аналізів. Після отримання позитивних результатів аналізів заявнику дають сертифікат протягом трьох робочих днів. Тобто весь процес займає менше двох тижнів», — каже Максим Мартинюк.
За його словами, співробітники Мінагропроду тестували систему — починаючи з пошуку телефону на сайті філії ДП у відповідній області і закінчуючи отриманням розгорнутої консультації фахівця за процедурою сертифікації.
«Можна констатувати, що процес сертифікації йде ефективно і набирає обертів у всіх областях. Це дає впевненість, що весняні польові роботи будуть проведені в запланованому обсязі — на їх динаміку будуть впливати тільки погодні умови, а не будь-які адміністративні обмеження», — констатував заступник міністра.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

ЄС оновлює правила імпорту продукції тваринного походження, і для українських експортерів це означає необхідність переглянути окремі виробничі процеси, системи простежуваності та підходи до підготовки документів для експорту до Європейського Союзу.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.



