Таку думку в ефірі радіо «Колос» висловив керівник трейдингової компанії з Конго Шансел Гонбеза.
Також, на його погляд, чудові перспективи має експорт українського нуту, сочевиці, гороху та квасолі до країн Європейського союзу.
«Нещодавно українськими бобовими зацікавились партнери із Франції. Я знайшов фермерів, які вирощують та можуть постачати ці продукти, і уже 5 контейнерів (125 т) білої квасолі ми експортували в порт Марсель», — говорить трейдер.
За його словами, саме біла квасоля дуже користується попитом у Франції. З неї виготовляють консерви, які потім споживають всередині країни.
Раніше французи закупали квасолю в Канаді, але українська квасоля дешевша в логістиці, при цьому якістю не поступається.
«Маємо невеликий проєкт на наступний рік, тож будемо залучати фермерів, щоб вони збільшували обсяги вирощування квасолі. Але на перспективу цікаво консервувати її саме в Україні. Це більш вигідно для виробника, ніж експортувати свіжу квасолю. Тим паче, що є консервні заводи, які простоюють без належного навантаження», — говорить Гонбеза.
Ще один перспективний ринок для експорту українських бобових — Китай. Зокрема, туди доречно постачати сою.
«Китайці споживають 110 млн т сої в рік, а сам Китай виробляє тільки 17 млн т. Потрібно нарощувати площі під соєю для експорту до Китаю, тому що зараз Україна вирощує всього 4-5 млн т на рік», — додав фахівець.
Ірина Кравченко, AgroPortal.ua

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Профільні аграрні асоціації дедалі частіше виступають за подовження перехідного періоду після вступу України до ЄС, однак важливо ретельно оцінити переваги та ризики такого рішення.

Учасники AgroFoodSummit, який наприкінці вересня відбувся у Мерсіні (Туреччина) за організації Української бобово-соєвої асоціації, відвідали найбільшого експортера та переробника бобових культур - компанію Arbel. Відвідувачі побачили як створюється продукція: від сировини через переробку та підготовку до відправлення на міжнародні ринки.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Українські експортери у першому півріччі 2026 року збільшили частку обробленої аграрної продукції, проте темпи зростання помітно сповільнились.

Французькі фермери зіткнуться з посиленням конкуренції та отримуватимуть меншу частку аграрного бюджету Євросоюзу в разі вступу України до блоку.

Світовий ринок квасолі у сезоні 2026/27 може зіткнутися з обмеженою пропозицією через скорочення виробництва у Канаді, США, Мексиці, Бразилії й Аргентині. Найбільші ризики стосуються чорної квасолі та пінто.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

Єгипет диверсифікує імпорт пшениці та збільшує закупівлі у Франції, Болгарії та Румунії на тлі перебоїв із постачаннями з України та росії.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.