Про це на XVI Міжнародній конференції «Овочі та Фрукти України 2019. Експортний прорив» поділилася в.о. міністра аграрної політики та продовольства України у 2019 р., експерт із зовнішніх ринків Ольга Трофімцева, повідомила її прес-служба.
Зокрема, експорт горіхів за результатами минулого року склав $117 млн. За категорією «Плоди та горіхи» українські компанії виручили $78 млн, а зовнішні продажі яблук сягнули $15 млн. Не відстає й овочевий сегмент. Один лише експорт сушених бобових оцінюється статистиками у $115 млн. Бобових овочів продано за кордон на $35 млн, і ще на $10 млн — помідорів.
«Натомість саме помідори знаходяться в топі овочевого імпорту до України. За 2018 р. їх ввезено на $37 млн. На другому місці — спаржа, третьому — цибуля. Але, як ми бачимо вже по поточному сезону, топові позиції можуть змінюватись залежно від поточної кон’юнктури ринків і ситуації з пропозицією того чи іншого продукту на внутрішньому ринку», — розповідає Трофімцева.
Традиційно посеред фруктів найбільше імпортується цитрусових ($217 млн), бананів ($144 млн) та ягід ($142 млн).

«Плодоовочевий сегмент дуже перспективний з точки зору експорту. Звісно, на зовнішній збут накладає відбиток те, що більшість такої продукції до сьогодні виробляється особистими господарствами населення і відносно невелика частина — комерційними сільськогосподарськими виробниками», — говорить Трофімцева.
Основними критичними точками, важливими для виходу на зовнішні ринки в розрізі даного сегменту, вона називає необхідність дотримання високих стандартів якості, цінову конкурентоспроможність, а також необхідність формування регулярних товарних партій виробником.
«Якість продукції має стати вашою фішкою, конкурентною перевагою. Це те, що взагалі не має обговорюватись. І під якістю я розумію як мінімум декілька складових, в тому числі товарний вигляд вашої продукції, її упаковка. Що стосується ціни, то тут кожному з вас доведеться навчитись чітко рахувати вашу ціну, включаючи всі логістичні витрати, і розуміти, наскільки конкурентним ви зможете бути на тому чи іншому ринку, зважаючи на те, що боротьба іноді може йти за кожні пів цента. Але при цьому закликаю вас не позиціонувати українську продукцію як «дешеву», намагаючись демпінгувати. Краще пробувати виводити ваш продукт в преміальний сегмент і доводити, що Україна — це про ексклюзивну якість», — додає вона.
Трофімцева наголосила, що основним завданням для вітчизняних виробників плодоовочевої продукції на експортних ринках на наступні 3-5 років є робота над формуванням репутації українського постачальника у зв’язку з тим, що нас ще недостатньо знають і, відповідно, не дуже довіряють потенційні покупці. Виключно через системну та злагоджену роботу виробників і держави стане можливим сформувати репутацію надійного постачальника високоякісної плодоовочевої продукції з тим, щоб потім ця репутація працювала на кожного агровиробника і країну в цілому.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

У селі Криничне Болградського району Одеської області вирощування арпаджику — насіннєвої цибулі-сіянки — стало родинною справою, яку передають із покоління в покоління. Родина Тодорових продовжує цю традицію, хоча останніми роками вирощувати культуру стає дедалі складніше.

Останніми роками у вирощуванні мигдалю відбувається перехід від традиційного ручного обрізання до механічних технологій. Дедалі більше господарів сьогодні під час закладання саду відразу враховують факт механізації.

Минулого року Україна імпортувала понад 4 тис. т мигдалю, витративши на це 23 млн євро. Ці кошти могли б надходити місцевим виробникам, адже цей горіх можна успішно вирощувати в умовах українського клімату, особливо враховуючи державні програми на підтримку садівництва, що охоплюють 16 областей.

Овочів борщового набору на ринках Херсонської області влітку побільшало, проте ціни на них залишились високими, навіть у розпал збору врожаю.

Світовий ринок бобових входить у 2026/27 МР із дуже різними позиціями. В одних країнах урожай не виправдовує очікувань, інші дедалі більше залежать від імпорту, а традиційні торговельні потоки змінюються під впливом погоди, логістики та попиту найбільших споживачів. Україна входить у новий сезон із вагомою пропозицією гороху: вже зібрано 779,02 тис. т.

Спекотний серпень — додатковий виклик у захисті та підживленні польових, плодових, овочевих культур і винограду. Адже такі погодні умови рідко відповідають температурним регламентам застосування більшості пестицидів і агрохімікатів та обмежують можливості для обробок.

За площами та обсягами вирощування волоського горіха у світі лідирує Китай, хоча більшість продукції споживається всередині країни. Далі йдуть США та Туреччина. Україна, за даними FAOSTAT, має відносно невеликі промислові площі.

У трьох господарствах Tekom Agro Group завершено збирання врожаю сочевиці. Під урожай-2026 у підприємствах агрооб’єднання посіяли понад 1000 га червоної сочевиці канадського сорту Maxim. Найбільша площа була в «Агрофірмі «Південна» — понад 650 га.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.