Таку думку в коментарі для AgroPortal.ua висловив керівник проекту «Зелені хутори Таврії», що на Херсонщині, Олександр Долинко.
Місяць тому чоловік почав будівництво механізованого цеху для виробництва цього продукту. Завершити його планує до кінця липня.
«Бекмес відомий мені з дитинства. Він заміняв цукор, який коштував дорого. Робили такий мед з нетоварних кавунів. 70-100 років тому сік кавуна в великих жаровнях ставили на вогнище: волога випаровувалася протягом 10-12 годин — і з нього утворювалося таке собі повидло», — говорить він.
Уперше зварили бекмес у «Зелених хуторах Таврії» 4 роки тому, згадує Долинко.
«До коронавірусу ми приймали близько 30 тис. туристів за сезон. От і давали їм коштувати цей кавуновий мед. Особливо цікавим явищем це було взимку. Ми побачили: людям подобається, будуть попит і прибуток», — пояснює він.
За його словами, цьогоріч за сезон тут планують виготовити 1 т продукції.
«Хочемо вдесятеро збільшити виробництво. Восени-взимку пофасувати — і реалізовувати. Будемо демонструвати його на виставках, поширювати серед туристів та через інтернет», — говорить він.
Долинко вірить, що в Україні спростять дозвільну систему і це дозволить безпроблемно продавати кавуновий мед.
«Хоч ціну поки не встановлювали, але переконані, що ця ідея спроможна приносити додаткові гроші. Хоча лише виготовлення бекмесу, і нічого більше, не може бути основним джерелом доходів для виробника. Це — не настільки великі надходження», — прогнозує виробник.
На його переконання, такий продукт може зацікавити й Європу. Проте, вважає він, щоб вийти на іноземні ринки, потрібно об»єднуватися.
«Одному це зробити буде задорого. Треба багато зусиль та фінансів, щоб отримати сертифікат на органічний продукт», — переконаний він.
Долинко додав, що бекмесом вже зацікавилися місцеві ресторани.
«Вони навіть готові включити його до меню (робити соуси та випічку), але якщо я гарантуватиму партію. Поки не можу цього зробити», — зазначає він.
Бекмес — не лише смачний, а й корисний, говорить Долинко. За його словами, 100 г продукту містить 106 калорій. Його можуть вживати ті, хто хворіє на цукровий діабет, має захворювання печінки або хоче схуднути.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Видання Ukrainian Business Award 2026 назвало кращих виробників меду в Україні.

Уже 25 років на Івано-Франківщині продовжує свою діяльність сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Чиста флора». Заснувала його родина Стовп’юків, об’єднавши навколо себе однодумців, які люблять природу та все, що в ній росте.

Сімейна пасіка «Медуниця» із Дніпропетровської області придбала вантажний бус, який використовуватиме для доставки продукції та участі у ярмарках у різних регіонах України.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Українським пасічникам не радять притримувати мед у розрахунку на подальше суттєве зростання цін. Середня експортна ціна у 2026 році зросла до $3,47/кг проти $2,49/кг роком раніше.

Географія виробництва меду в Україні змінюється через погоду та воєнні дії.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

ТОВ «Мед України» отримало міжнародний сертифікат IFS Food, який підтверджує відповідність виробничих процесів міжнародним вимогам до безпечності та якості харчової продукції.

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.