Таку думку висловив народний депутат Сергій Лабазюк у коментарі AgroPortal.ua.
За словами політика, коли йдеться про медреформу, питання номер один — гроші. В більшості розвинених країн на медицину виділяють не менше, ніж 8% ВВП. В Україні — фінансують за залишковим принципом.
Політик нагадав, що вже з 1 січня наступного року країна має перейти на нову модель фінансування галузі. При цьому Мінфін пропонує на наступний рік зменшити медичну субвенцію на 4,5 млрд грн у порівнянні з 2017 роком.
«Щоб пройти з мінімальними втратами таку реформу, як медична, повинно бути додаткове фінансування. Натомість що на практиці? Мінфін не те що не заклав кошти на впровадження закону. Там пропонують в бюджеті-2018 вилучити 13 мільярдів — тобто 30% з всієї медичної субвенції. А це — фінансування первинної ланки. Це — неприпустимо, бо при таких розкладах реформа не запрацює нормально», — наголосив Лабазюк.
Він також нагадав, що ВР прийняла у першому читанні законопроект № 7117 про медицину на селі.
«Законопроект стосується покращення надання медичних послуг в сільській місцевості. Це забезпечення медичним транспортом, інтернетом, житлом медиків. Але в прийнятому законі № 6327 сказано тільки про гарантію оплати праці виключно медичних працівників. Виходить, що решта — ляже на плечі місцевого самоврядування. Тому сьогодні потрібно було не поспіхом приймати реформу, а потім не знати, що з цим робити…. Для реалізації такої надважливої для країни реформи, як медична, потрібен перехідний період, і розглядати її потрібно виключно в комплексі з проектом бюджету-2018. Бо немає грошей, не буде і реформи і на місцеві громади знову ляже непосильний тягар», — додав політик.
Для довідки: 19 жовтня Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому законопроект про державні фінансові гарантії в медицині. Однак документ ще не підписаний спікером і президентом і не опублікований в остаточному вигляді.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

80 організацій водокористувачів (ОВК) вже створено у 14 областях України. 20 з них отримали меліоративне майно у власність.

Міжнародний валютний фонд оновив документ, який визначає структурні маяки для України.

Очільник Міністерства аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький назвав головні завдання для себе на новій посаді.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фіскальний документ, що визначає засади бюджетної політики держави на наступні три роки.

За останні два роки зроблено квантовий стрибок у реформі гідротехнічної меліорації. Об’єднання водокористувачів (ОВК) продовжують створюватися, вони отримують майно на свій баланс, запускають полив земель, залучають інвестиції, проводять модернізацію мереж.

Обсяг державної підтримки агросектору буде визначатися наповненням фондів, з яких виплачуються дотації.

Кабінет Міністрів включив до державного реєстру індустріальний парк «Ф’юче Індастрі хаб», який розташовуватиметься у місті Волочиськ Хмельницької області.

Розвиток агробізнесу в питанні біоенергетики має дуже великі перспективи.

Аграрний комітет ВРУ буде пропонувати уряду не підвищувати відсоток податків, а стимулювати розвиток галузі через переробку.