Про це сказав заступник директора ННЦ »Інститут аграрної економіки» Віталій Саблук, виступаючи перед фермерами під час міжнародної виставки «АгроВесна».
«Кінцевий споживач сільгосппродукції має чітко зрозуміти, хто саме перед ним на ринку: тотальний перекупник-спекулянт чи безпосередній виробник продукції. Тому намагайтесь максимально розповісти кінцевому споживачу про ваше поле, худобу, засоби виробництва, оберіть стабільне місце продажу та ідентифікуйте себе особистою торговою маркою», — зазначає Віталій Саблук.
За даними експерта, останніми роками у Європі та світі практично в 2,5 рази зросла питома вага (у грошовому еквіваленті) нішевих продуктів, які реалізуються саме на локальних ринках. Так само зростає споживання продуктів через ринок гостинності HoReCa (готель-ресторан-кафе). Натомість сегмент супермаркетів звужується.
Тенденція доводить, що споживач все частіше обирає автентичного відповідального виробника, стабільність та готовий платити більшу ціну.
«У нас теж іншого шляху немає. Інакше наштовхнемося на феномен «болгарського тупика». У цю країну в 2007-2008 роках після вступу до ЄС зайшли відомі мережі супермаркетів. Водночас пройшла рекламна кампанія, що переконувала у низькій якості продукції дрібних фермерів. Її не допустили на територію інших країн Євросоюзу через невиконання параметрів нормативної, репутаційної відповідальності. Тоді ж і мешканці великих міст, столиці теж на 90% знизили споживання, приміром, свого ж перцю, традиційно вирощуваного локально.
Мітингуючим малим підприємцям, котрі висловлювали своє обурення, повідомили, що обсяги для ринку покриватимуть крупні агрохолдинги, а дрібні виробники можуть припинити діяльність та скористатися безвізом для заробітків у Європі», — розповідає Віталій Саблук.
Експерт радить напрацьовувати репутаційну відповідальність, яку бачить кінцевий споживач. Крім того, об'єднуватись для спільної дії в рамках маркетингових груп і організацій, кооперуватися, домовляючись тримати одну ціну, марку, стандарт, демонструючи солідарну відповідальність.
«З моєї точки зору, насамперед потрібно впорядкувати локальні місцеві ринки. Усе більшу зацікавленість у цьому висловлює і місцеве самоврядування. Самозайняті особи, які безпосередньо працюють на землі, у тваринництві, повинні також відчувати свою захищеність правову, податкову, соціально-пенсійну. Щоби їх розвиток не затьмарили великі виробники та ми не потрапили би в тупик, аналогічний болгарському», — переконаний Віталій Саблук.
Ірина Садова, AgroPortal.ua

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції. Визначено п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.

Власниками та керівниками підприємства з виробництва ріпакової та лляної олії Skeby Gårdar, яке розташоване у місті Скебі (Швеція), є сім фермерів із багаторічним досвідом у сільському господарстві та харчовій промисловості. Усі співвласники мають власні ферми або ведуть іншу діяльність паралельно з роботою в Skeby Gårdar.

Сімейні фермерські господарства, які через заборгованість тимчасово втратили право на державну доплату до ЄСВ, зможуть поновити її після погашення боргу за визначеною процедурою.

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.

У селі Криничне Болградського району Одеської області вирощування арпаджику — насіннєвої цибулі-сіянки — стало родинною справою, яку передають із покоління в покоління. Родина Тодорових продовжує цю традицію, хоча останніми роками вирощувати культуру стає дедалі складніше.

В умовах нестабільної електромережі українські аграрії все активніше інвестують у системи захисту електрообладнання.

Велика Британія спрямує £65 млн (~3,94 млрд грн) на підтримку фермерів, які зазнають збитків через посуху та екстремальні погодні умови.

Україна офіційно звернулися до ЄС із проханням надати допомогу в розмірі 220 млн євро з конкретним цільовим призначенням — для компенсації відсотків за кредитами для аграріїв. Ці кошти потрібно їм для виконання осінньої посівної та продовження операційної діяльностей в умовах ускладненого експорту через зупинку чорноморських портів.

Українські аграрії, консультанти, студенти та керівники господарств можуть безкоштовно пройти онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації», який об'єднує сучасні агротехнології, міжнародний досвід та практичні рішення для підвищення ефективності виробництва.