Таку думку в коментарі AgroPortal.ua висловила заступник директора компанії ProAgro Group Марія Колесник.
«Звісно, певні цінові рухи можуть спостерігатися. Ми будемо намагатися продати зерно на одних і тих самих ринках. Так було завжди, по пшениці Росія — наш найближчий конкурент. Питання в тому, як конкурувати? Ми можемо бути більш гнучкими у плані ціноутворення. Росія, виходячи зі своїх експортних мит, — ні», — говорить експертка.
На її погляд, скоріше за все, Росія буде програвати. Або продаватиме більш високопротеїнове зерно за нижчою ціною.
Співвідношення продовольчого та фуражного зерна в РФ завжди було на боці продовольчого. Інша справа в тому, що цьогоріч від посухи там постраждала низка регіонів, тож обсяг російського експорту буде меншим.
Дуже вагомим є той чинник, що з початку маркетингового року Росія ввела експортні мита. Вони плаваючі, і залежать від рівня цін на світових ринках. Розмір експортного мита перераховуються щотижня, і якщо ціна зростає, мито — теж.
«За великим рахунком, це стимулює зростання цін у всьому Чорноморському регіоні, оскільки решта країн, зокрема Україна і Румунія, підтягують свої ціни до російських. Від цього програють лише російські аграрії, оскільки мито йде в бюджет, а у них зерно закуповують дешевше», — пояснює Марія Колесник.
N.B. Зерновий парадокс, або Як рекордний урожай розігріває ціни
Днями російські чиновники анонсували на додачу до існуючих тарифних бар»єрів нові обмеження торгівлі — введення експортних квот на пшеницю з лютого 2022 року. За попередніми розрахунками, квота на весь маркетинговий рік складе приблизно 31,5 млн т.
На тлі таких кроків заяви про високу частку продовольчого зерна скоріше за все — не більш як інформаційний сплеск, додає вона. Оскільки ринок набагато більше зреагував на заяву російських чиновників щодо нового обмеження торгівлі ніж на корекцію якісних показників.
«Відразу після цього ціни на біржах стрімко підскочили. Але потім — відкотилися. Всі почали розмірковувати про те, що російські трейдери, ймовірно, намагатимуться експортувати більші обсяги пшениці до початку введення квот», — розповіла заступник директора компанії ProAgro Group.
Для довідки: у середу директор Центру оцінки якості зерна Юлія Корольова заявила, що Росія цього року має рекордну якість пшениці за останні 20 років — частка продовольчої пшениці складає 87,5%. Вона також припустила, що це дозволить РФ розширити географію експорту.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 6 листопада складає 6,8 млн т, що на 3,1 млн т, або 31% менше за показник минулого сезону.

Базовий показник світових цін на продовольчі товари дещо знизився в жовтні 2026 року. Цьому сприяло зменшення індексів цін на зернові, молочні продукти та м'ясо.

Експортні ціни на українську кукурудзу опустилися до найнижчого рівня за останні два роки через обмеження чорноморського судноплавства та високу вартість логістики.

Ціна на пшеницю цього сезону впала приблизно вдвічі. За нинішньої вартості зерна збитки від вирощування культури у ФГ «Моя земля 2015» на Полтавщині сягають $400–500/га.

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Україна, Велика Британія та Латвія посилюють співпрацю для протидії незаконному вивезенню українського зерна з тимчасово окупованих територій.

Капітан російського судна «MATROS POZYNICH» отримав підозру у порушенні законів та звичаїв війни. За даними слідства, він організував незаконне вивезення з тимчасово окупованої території України 54 374 т української пшениці до Сирії під виглядом російської продукції.

За підсумками весняної посівної кампанії соняшник став лідером за площею посіву серед ярих культур.

Багато компаній повертаються до форвардного виду контрактування. Про це вже заявили Kernel і Cargill. Це дуже хороший знак, який демонструє, що український зерновий ринок знову стає цивілізованим — таким, як до початку повномасштабного вторгнення. Тоді укладалися й форвардні, й ф'ючерсні контракти, а вітчизняний ринок був повністю інтегрований у світову економіку.