Про це в коментарі AgroPortal.ua сказав завідувач кафедри переробки зерна Одеської національної академії харчових технологій Дмитро Жигунов.
За його словами, іноземний посадковий матеріал не адаптований під наші агрокліматичні умови, і, як наслідок, погіршується хлібопекарська якість зерна.
«У нас починає збільшуватися кількість сортів пшениці, завезених з-за кордону. Вони не адаптовані до України й поводять себе тут не зовсім адекватно», — говорить він.
Наприклад, при незначному пошкодженні клопом-черепашкою навіть за достатньої кількості білка у цих сортів різко погіршується сила борошна, особливо в період післязбирального дозрівання.
«Це обумовлено їхнім генетичним складом та присутністю нехарактерних для українських сортів алелів, які обумовлюють низьку хлібопекарську якість, але високу врожайність, що є привабливим для фермерів та зернотрейдерів. Однак — не для борошномелів та пекарів», — зазначив він.
Експерт каже, що використання такого зерна є проблемою і для експортерів. Зерно відвантажують за контрактом з одними показниками, а в процесі транспортування показники його якості (сила борошна, кількість клейковини) погіршуються. Особливо це характерно для свіжозібраного зерна.
«Це тягне не тільки фінансові втрати для експортера, але й іміджеві втрати для України в цілому. Для того щоб запобігти таким негативним процесам, потрібно залучати і фінансувати науковців для контролю за посівним матеріалом, створювати вітчизняні державні або приватні лабораторії для контролю та дослідження якості зерна, не тільки як товару для експорту, але й для внутрішньої переробки. Оснащувати сучасними приладами і науковими кадрами відповідної кваліфікації, як це роблять в інших країнах. Наприклад, у США, Канаді, Франції, Англії», — вважає експерт.
Жигунов також говорить, що щороку в Україні превалюють різні абіотічні (природно-кліматичні) фактори, які впливають на якість зернових культур.
Наприклад, у минулому році дощові умови в період дозрівання і тепла погода сприяли появі грибкових захворювань зерна пшениці та кукурудзи.
Цьогоріч спекотні умови призвели, з одного боку, до збільшення кількості білка і клейковини, що дуже добре, але з іншого боку — зменшилася натура зерна, а це значить, що зменшиться вихід борошна. Знову ж таки, це негатив для борошномелів.
До того ж, не тільки в південних областях, як зазвичай, а й по всій Україні підвищилося число падіння в зерні. Це спричинить проблеми з обсягом хліба, його кольором, і пекарям доведеться постаратися, щоб виробити продукт.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

ФАО прогнозує скорочення світового споживання пшениці у 2026/27 маркетинговому році, водночас очікує зниження виробництва зернових загалом.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

Схили, балки, дефіцит вологи — звичні умови господарювання для фермерів центральних регіонів України. У таких реаліях вдало підібрана техніка визначає продуктивність і якість кожної виконаної технологічної операції.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Світове виробництво пшениці у сезоні 2026/27 може скоротитися приблизно на 24 млн т через несприятливий вплив Ель-Ніньйо, зростання витрат на виробництво та скорочення посівних площ у низці країн.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

Підприємство «Батьківщина» працює на Житомирщині вже 23 роки. Починали діяльність із 150 га, а зараз мають в обробітку 3600 га і далі працюють над розширенням земельного банку. Вирощують озимі пшеницю та ріпак, кукурудзу на зерно та силосну кукурудзу, соняшник і багаторічні трави.