Таку думку AgroPortal.ua висловив глава підкомітету з питань діяльності небанківських фінансових установ та захисту прав споживачів фінансових послуг Комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності Віктор Романюк.
За його словами, потрібно створити модель прямого взаємодії між виробником і споживачем.
Відповідаючи на питання, як донести до людей інформацію про те, що кооперація — це добре, депутат відповів, що в ідеалі держава повинна зменшити соціальні виплати.
«Ми витрачаємо 53% бюджету на це, ЄС — 15%, Південна Корея — 9%. Нам потрібно підвищувати пенсійний вік до рівня прибалтійських країн, зменшувати виплати з безробіття. Наприклад, в Обухівському районі на Київщині 15 тис. пайовиків і 7 фермерів. Це абсурд. Під Києвом, який є великим ринком збуту продукції АПК! Влада повинна сказати: ми у вас забираємо соціалку, але ось вам дешеві кредити», — сказав Віктор Романюк.
«N. B.!» Бізнес запитує: Чи зможе Рада в 2017 р. прийняти новий закон про кооперацію?
За його словами, більшість населення нічого не хоче робити. На окрузі депутата в Київській області 30% сільських голів говорять, що їм нічого не треба.
Романюк впевнений, що архіважливо підвищувати рівень відповідальності населення за себе і своє життя. Люди повинні навчитися використовувати свій основний ресурс — землю. Їм не можна просто давати гроші, їм потрібні стимули, щоб вони працювали.
Що стосується закону про кооперацію, нардеп повідомив, що до весни він буде презентований. При цьому Романюк висловив думку, що для початку необхідно поставити чітке техзавдання: що ми хочемо побачити в кінцевому підсумку, тому що в Україні 50-70% законодавчих актів абсолютно не потрібні. Основне завдання даного нормативного акту — стимулювати людину активно працювати на землі, створювати свій продукт.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

У Польщі виставили на продаж майно та обладнання колишнього районного молочного кооперативу OSM Prudnik та його заводу в Ламбіновіцах, який працював з 1946 року.

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№4795-IX) набрав чинності 21 червня 2026 року.

Україна наближає законодавство до ЄС, усі директиви зібрані в один документ, який був проголосований і набуде чинності в серпні 2026 року — закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції».

У Євросоюзі активно обговорюють зміни в законодавстві щодо генетично модифікованих організмів (ГМО), опрацьовують свої підходи до цього. В Україні з серпня поточного року почне діяти новий закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», де закладені всі принципи, які є в європейському законодавстві.

У короткостроковій перспективі окремий крафтовий виробник може бути успішним, однак у довгостроковій така модель має обмеження.

Крафтове виробництво починає впливати на економіку тоді, коли переходить від формату додаткового заробітку до стабільного легального бізнесу, а також коли виробники об’єднуються.

У селі Северинівка на Вінниччині фермер Олег Левченко разом із однодумцями розвиває модель повної переробки яблука — від кісточки до хвостика.

Італійські кооперативи Agrintesa та Fruit Modena Group (FMG) зливаються в одного з найбільших постачальників свіжих продуктів у Європі з виробничою площею 10,5 тис. га.
