Інтеграція України з ЄС: чи варто готуватися до «земельної лихоманки»?
Агросектор на шляху інтеграції до ЄС: партнер, а не конкурент
16 травня 2023, 07:00 2475
Марія Дідух Україна та Європейський Союз під час нещодавнього візиту президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до Києва анонсували створення координаційної платформи з метою врегулювання експорту української сільськогосподарської продукції.
Це чудовий сигнал ринку і свідчення того, що діалог триває, і ми рухаємося вперед до інтеграції у європейську спільноту.
Проте ніхто не відміняв домашні завдання, які мають зробити українці на цьому шляху, зокрема і в агропродовольчому секторі. Роботу, яка має вестися для швидшого інтегрування у ЄС, можна розділити на три умовні рівні.
Рівень перший. Урядовий
Робота тут проводиться активно. Маємо урядовий Офіс з європейської інтеграції. У квітні цього року відкрився Офіс з адаптації законодавства до норм ЄС при Верховній Раді України. Паралельно усі урядові інституції, зокрема і Мінагрополітики, проводять скринінг відповідності нашого законодавства до норм Євросоюзу, за результатам якого планується розробка національного плану.
Якщо взяти за 5-бальною шкалою, робота ведеться на 5+. Тут також варто врахувати, що цю діяльність ми провадимо в умовах війни. Агропромисловий комплекс не відстає від інших секторів, навпаки, входить до трійки лідерів, де є найбільші досягнення у частині імплементації. Згідно щорічного звіту, який робить урядовий Офіс Євроінтеграції про стан імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, за 2022 рік сільськогосподарський сектор виконав план на 63%, а у сфері фітосанітарного захисту гармонізовано аж 72% законодавства.
Рівень другий. Громадські об’єднання
Після підписання Угоди про асоціацію робота тут велася не надто активно, проте з початком війни, а особливо з квітня цього року, коли ми зіштовхнулися з блокуванням експорту у країнах ЄС, сектор «прозрів», що вкрай необхідно співпрацювати з бізнес-асоціаціями.
Ще у березні 2022 року ГС «Всеукраїнський аграрний форум» стала партнерською організацією найбільшого фермерського та кооперативного об'єднання Copa Cogeca. Ми використовуємо цей майданчик не лише для спілкування та донесення того, що відбувається в Україні і агропродовольчому секторі під час війни, але і просуваємо власні інтереси, ми використовуємо цей інструмент, щоб достукатися до Європарламенту, до Аграрного комітету Європарламенту, до Єврокомісії. Раніше подібної роботи не було.
Важливо також, що не лише на рівні всеукраїнських об’єднань, а і на рівні вузькогалузевих асоціацій налагоджується напряму співпраця з відповідними асоціаціями в європейських країнах. До прикладу, наші молочники, коли зривалися постачання в супермаркети Польщі, підключили партнерів і контрагентів на місцях, які зі свого боку посприяли вирішенню проблеми.
Асоціації мають протоптувати стежину, щоб український агросектор сприймали не як страшного конкурента, а як сильного партнера. Нам потрібно зняти цей високий градус, змінити уяву про те, що ми не конкурент, що разом з агропродовольчим сектором ЄС, коли ми інтегруємося до європейської спільноти, Євросоюз, завдяки і нам, стане гарантом продовольчої безпеки у світі.
Рівень третій. Бізнес
Тут ми маємо досвід, зокрема, деякі компанії лобіювали свої інтереси за певними видами товарів, які були під квотами. У цій частині важливо вибудовувати здорову співпрацю, яка зокрема має базувати на довірі. Якщо взяти сім років тому, до підписання Угоди про асоціацію, імідж у наших постачальників був не найкращий: невиконання вчасно постачань, подекуди неякісна продукція, махінації.
Рівень довіри поступово ріс і продовжує зростати. Навіть попри війну і усі проблеми з логістикою, українські виробники формують високий рівень довіри. Окрім цього, український бізнес має вже переходити на вимоги стандартів та якості ЄС.
Якщо урядовий рівень забезпечить законодавчу базу, громадські асоціації сформують імідж, а бізнес буде не готовий перевести свою діяльність на стандарти ЄС, то все нівелюється.
За кроками українського агропродовольчого сектору у європейську спільноту стоїть велика робота у трикутнику «держава – бізнес-асоціації – бізнес», і попереду багато що треба зробити ще.
Марія Дідух, директор Всеукраїнського аграрного форуму
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.