«Ухвалення під головуванням Франції угоди між державами-членами щодо пакету «Fit for 55» є вирішальним кроком у досягненні наших кліматичних цілей в основних секторах економіки. Екологічний та енергетичний перехід вимагатиме внеску всіх секторів і всіх держав-членів у справедливий та інклюзивний спосіб. Зараз Європейська рада готова вести переговори з Європарламентом щодо укладення пакету, таким чином поставивши Європейський Союз як ніколи в авангард боротьби зі зміною клімату».
Кліматична нейтральність до 2050 року. Як досягатиме Європа, і що в Україні
03 липня 2022, 07:14 2204
Європейська рада ухвалила загальні підходи щодо важливих законодавчих пропозицій у пакеті «Fit for 55». Пакет, представлений Європейською комісією 14 липня 2021 року, дозволить Євросоюзу скоротити чисті викиди парникових газів принаймні на 55% до 2030 року порівняно з рівнями 1990 року та досягти кліматичної нейтральності у 2050 році.
Про це йдеться на сайті Ради Європейського Союзу.
Агнес Паньє-Рунаше, міністр Франції з питань енергетики
Держави-члени прийняли спільну позицію щодо:
- Європейської системи торгівлі викидами (EU ETS).
- Регламенту розподілу зусиль щодо скорочення викидів парникових газів (ESR).
- Викидів парникових газів та їх поглинання у секторі землекористування, зміни землекористування та лісового господарства (LULUCF).
- Створення кліматичного соціального фонду (SCF) і нових стандартів викидів CO2 для легкових автомобілів і мікроавтобусів.
Зокрема, Рада погодилася з цільовим показником скорочення викидів парникових газів на рівні ЄС на 40% порівняно з 2005 роком для секторів, які не охоплені схемою торгівлі квотами ETS, а саме внутрішнього морського транспорту, сільського господарства, утилізації відходів і малих промислових підприємств.
Збережено підвищені національні цілі, призначені кожній державі-члену, як запропоновано Єврокомісією.
Сектор землекористування, змін у землекористуванні та лісового господарства (LULUCF) охоплює використання ґрунтів, дерев, рослин, біомаси та деревини. Викиди та поглинання, створені сектором LULUCF, враховуються в загальній меті ЄС до 2030 року.
Це означає змешення викидів приблизно на 15% порівняно із сьогоднішнім днем. На період 2026-2030 років кожна держава-член матиме обов'язкову національну ціль на 2030 рік.
Рада погодилася підтримувати держав-членів, які мають труднощі з досягненням своїх цілей через фактори, що не підлягають їхньому контролю, які впливають на сектор LULUCF, за умови, що ЄС у цілому досягне своєї мети до 2030 року.
Зокрема, Європейська рада запровадила додаткову гнучкість, пов’язану з наслідками зміни клімату та органічними ґрунтами, на основі об’єктивних та вимірюваних критеріїв та показників. Щоб мати доступ до такої гнучкості, відповідні держави-члени повинні будуть надати докази Єврокомісії відповідно до чітко визначеної методології.
Рада погодилася, що Єврокомісія надасть звіт протягом шести місяців після першого глобального аналізу в межах Паризької угоди (який буде проведений у 2023 році) щодо включення викидів парникових газів, не пов’язаних із CO2, у сільському господарстві в сферу дії регламенту та визначення цільових показників у сфері землекористування на період після 2020 року.
Що в Україні
У липні 2021 року уряд схвалив Другий національно визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ2), що передбачає до 2030 року скоротити викиди до рівня 35% порівняно з 1990 роком, та ініціював створення робочої групи з підготовки оновленої Енергетичної стратегії України до 2050 року.
Зокрема, основні заходи з досягнення цілей кліматичної політики України до 2030 року включають збільшення частки органічного сільського господарства та ресурсозберігаючих практик сільського господарства, збільшення лісистості та реформу управління лісовим фондом.
У червні минулого року Президент України підписав указ про старт екологічного проєкту «Зелена країна» з висадки 1 млрд дерев.
В уряді зазначали, що стратегічні цілі щодо декарбонізації та послідовний підхід до їх досягнення є логічним продовженням євроінтеграційного курсу України.
