У новому автоматі з продажу ягід компанії No Bananas миттєво можна купити чорницю, малину, полуницю. Запаси ягід поповнюють раз на день.
Про це повідомляє FreshPlaza.
«Наш новий торговий автомат дуже крутий, працює 24 години на добу, 7 днів на тиждень, якщо це необхідно, і ніколи не втомлюється. Машина зберігає ягоди всередині за температури +3°С, що забезпечує тривалий термін зберігання», — розповідає власник No Bananas Андеро Керонен.
За його словами, компанія продає полуницю, чорницю, малину, ожину в понад 100 точках обслуговування в магазинах і торгових центрах по всій Естонії. У межах своєї балтійської ягідної революції No Bananas на початку минулого року розширила діяльність у Латвії, щоб відкрити 400 точок продажу по всьому регіону.
Паковання і ціни у автоматах залишаються такими ж, як у роздрібних магазинах, знайомих естонським споживачам.

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Вибір ягідної культури для інвестицій в Україні дедалі більше залежить не лише від потенційної ціни ягоди, а від повної економіки виробництва — урожайності, вартості праці, можливості механізації, переробки та гарантованого ринку збуту.

Аграрії Івано-Франківської області отримають 2,12 млн грн фінансової підтримки з обласного бюджету.

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

На Вінниччині через холодну весну сезон малини цього року розпочався із запізненням, а врожайність виявилася нижчою. Водночас ціна ягоди зросла до 150 грн/кг — у 2,5 раза більше, ніж торік.

Україна посідає друге місце у світовому виробництві смородини після Польщі, сформувавши окремий сегмент ягідного бізнесу.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Латвія та Литва збираються найближчим часом розглянути заборону транзиту російського зерна через свої порти.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

Україна та Литва обговорили практичну співпрацю у відновленні та розвитку морських портів, зокрема модернізацію інфраструктури та залучення інвестицій.

Компанія OLIS запустила в Естонії крупоцех продуктивністю переробки гречки до 24 т/добу.