Роботи, керовані штучним інтелектом, здійснюють революцію у збиранні полуниці в Чехії, демонструючи стійкий підхід до сільського господарства з меншою кількістю ресурсів і без хімічних продуктів.
Fravebot — робот, встановлений на сімейній фермі «Раєчек» у Брно, контролює і збирає полуницю. Однак управління та обслуговування роботів може ускладнитися, що потребуватиме інтеграції штучного інтелекту (ШІ).
«Шлях полуниці від крихітного насіння в теплиці до солодких плодів на полицях супермаркетів містить у собі безліч етапів і ручну працю. На фермі «Раєчек» використовують два типи роботів для ефективнішого та екологічнішого вирощування полуниці: Fravebot Scout для моніторингу стану рослин і відстеження стиглості та Fravebot Harvestor для збирання фруктів», — повідомляє Siemens.
Крім роботів, на фермі «Раєчек» ключову роль відіграє середовище Digital Twin від NVIDIA. Воно допомагає розробляти, моделювати і впроваджувати штучний інтелект, який має стати мозком робота. Завдяки навчанню з використанням цифрового двійника рослин і фруктів у NVIDIA Omniverse роботи здатні виявляти хвороби та шкідників у реальному світі. Інтерфейс між реальним і цифровим світом здійснюється через відкриту цифрову бізнес-платформу Siemens Xcelerator.
Оскільки сучасні інструменти моделювання можуть також моделювати фізичні закони (наприклад, вагу полуниці), нейронні мережі робота можна навчати заздалегідь без необхідності переміщатися реальним середовищем. Такий підхід істотно прискорює процес розробки роботів і знижує витрати.
«Я думаю, що це основний шлях, яким слід іти: зосередитися не лише на роботизованій частині, а й також на аналітиці та користувацькому інтерфейсі для рослинників», — наголошує співвласник ферми «Раєчек» і головний агроном гідропонного вирощування Матей Скленарж.

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Міжнародна виставка EuroTier 2026 відбудеться 10–13 листопада у Ганновері, Німеччина. У 13 павільйонах понад 2,1 тис. експонентів із 55 країн представлять технології та рішення для професійного тваринництва.

Вибір ягідної культури для інвестицій в Україні дедалі більше залежить не лише від потенційної ціни ягоди, а від повної економіки виробництва — урожайності, вартості праці, можливості механізації, переробки та гарантованого ринку збуту.

Аграрії Івано-Франківської області отримають 2,12 млн грн фінансової підтримки з обласного бюджету.

На Вінниччині через холодну весну сезон малини цього року розпочався із запізненням, а врожайність виявилася нижчою. Водночас ціна ягоди зросла до 150 грн/кг — у 2,5 раза більше, ніж торік.

Україна посідає друге місце у світовому виробництві смородини після Польщі, сформувавши окремий сегмент ягідного бізнесу.

Компанії МХП, Kernel та «Астарта-Київ» посіли перші три місця у рейтингу роботодавців агросектору, які найчастіше згадують ChatGPT і Gemini.

Міністерство сільського господарства США (USDA) запускає пілотний проєкт із ширшим використанням технологій для підвищення точності оцінок посівних площ і врожайності сільськогосподарських культур.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

Найсильніша за останні роки посуха в Чехії загрожує врожаю зернових культур, ріпаку, кукурудзи, картоплі, цукрових буряків, сої, винограду та фруктових дерев.

Ще десять років тому агробізнес асоціювався переважно із землею, технікою та врожайністю. Сьогодні цього вже недостатньо. Світ входить у нову епоху, де ключовим ресурсом стають не гектари, а дані. Саме вони дозволяють агровиробникам працювати швидше, точніше та ефективніше.