Зерно не врятує гривню від девальвації

Таку думку висловив економіст Віктор Скаршевський.

За його словами, все почалося з того, що 11 серпня 2016 р. Міністерство фінансів виплатило нерезидентам 4,3 млрд грн у рахунок погашення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Нерезиденти, не мудруючи лукаво, відразу ж почали скуповувати валюту. І вже на наступний день, 12 серпня, почалася девальвація гривні.

Через кілька днів Мінфін підлив масла у вогонь, створивши додатковий попит на іноземну валюту. За один тиждень, з 18 до 25 серпня міністерство, з допомогою продажу валютних ОВДП та ОВДП, індексованих на валютний курс, залучило до бюджету 13,5 млрд грн або близько $530 млн. Ця сума дивним чином збіглася з сумою погашення зовнішнього боргу $505 млн 1 вересня.

Внесли свою лепту також і сезонні фактори — початок закупівлі імпортних енергоресурсів для підготовки до опалювального сезону, а також імпортного палива для збору врожаю.

Окрім того, як відмічає Віктор Скаршевський, підживлюють девальвацію гривні виплати депозитів вкладникам збанкрутілих банків. За січень-липень 2016 р. такі виплати склали 17,3 млрд грн (на 2 млрд грн більше, ніж за весь 2014 рік). Ймовірно, що на тлі розпочатої в серпні девальвації, практично всі ці кошти були конвертовані в іноземну валюту, припускає економіст.

Негативний вплив на вартість гривні справила й відсутність кредитів з боку міжнародних фінансових організацій. При очікуванні загального обсягу кредитів у розмірі $7,9 млрд в 2016 році, Україна за 7 місяців нинішнього року отримала всього лише $384 млн або менше 5% від запланованого на рік.

Найбільш істотний фактор, що впливає на обмінний курс, також був несприятливий для національної валюти. Мова йде про світові ціни на основні українські експортні товари — метал, руду і зерно. «Надії на високий урожай зернових і значне збільшення надходжень від експорту — перебільшені. По-перше, істотні валютні надходження від продажу нового врожаю почнуться тільки через 2 місяці — в листопаді. По-друге, зростання експорту в тоннах буде з'їдене зниженням світових цін на зерно. Тільки за останній тиждень, через велику пропозицію на світовому ринку, ціни на зерно на Чиказькій біржі знизилися на 10% і з вересня 2006 року досягли мінімального значення за останні 10 років. Через рекордний світовий врожай очікується подальше зниження цін», — пояснює спеціаліст.

На думку експерта, девальвація вигідна уряду, оскільки автоматично збільшує доходи бюджету, прив'язані до валюті (ПДВ і акцизи на імпортні товари, ввізне мито, акцизи і ренту обчислюються в доларах і євро). За цією логікою, Нацбанк, найімовірніше, не буде посилювати адміністративні обмеження на валютному ринку і дозволить гривні далі девальвуватися. 

«При відсутності проактивної економічної й промислової політики, а також при консервації поточної сировинної структури української економіки, гривня приречена й надалі періодично девальвувати при кожному погіршення ситуації на світових ринках металу, руди і зерна», — підсумував Віктор Скаршевський.

AgroPortal.ua за матеріалами «НВ Бізнес»