Інвестору потрібні умови кращі, ніж у сусідів

Таку думку висловив керуючий партнер K.A.C.Group Corporate Lawyers & Tax Advisers Володимир Гаркуша.

«Використання індустріальних парків в Україні схоже на управління авто BMW останньої моделі на українських дорогах. Немає можливості використовувати її потужність і швидкісні показники через стан наших доріг. Весь світ використовує їх для стимулювання розвитку промисловості шляхом надання щільних економічних преференцій. Ми також маємо закон «Про індустріальні парки». Але серед преференцій резидентам парків передбачено тільки цільове фінансування на безповоротній основі, надання безвідсоткових кредитів для облаштування індустріальних парків та звільнення учасників парків від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту», — зазначає він.

В результаті на сьогоднішній день в Україні 28 парків площею 1,5 тис. га. Але 6 з них до цих пір навіть не вибрали керуючу компанію. Очевидно, що без належного пакету стимулів вітчизняні ІП у більшості випадків не будуть здатні залучати хоч якісь інвестиції, вважає експерт.

«За умови подальшого розширення кола економічних, податкових та інших преференцій індустріальні парки стануть інкубаторами для вітчизняних виробників. Створення мережі індустріальних парків буде стимулювати активний розвиток малого і середнього бізнесу на місцевому рівні. Ухвалення законодавчого пакета 2554-д зокрема сприятиме зміцненню фінансової спроможності місцевих територіальних громад, оскільки: надає органам місцевого самоврядування право ініціативи зі створення індустріальних парків на території будь-якої громади, причому рішення про створення такого парку узгоджується з органами державної влади, але не залежить від них в цілому», — пояснює Володимир Гаркуша.

Законодавчий пакет (№№2554-д і 2555-д) вводить податкові та митні інвестиційні стимули для нових вітчизняних виробництв за допомогою механізму індустріальних парків:

- звільнення на 5 років від податку на прибуток і на наступні 5 років половинна ставка (9%) і тільки за умови реінвестування цих коштів в розвиток виробництва;

- звільнення від ввізного мита на обладнання і устаткування для облаштування та здійснення господарської діяльності в межах ІП;

- розстрочка на 5 років імпортного ПДВ на обладнання і устаткування для облаштування та здійснення господарської діяльності в межах ІП;

- можливість отримання фіскальних стимулів з податку на нерухоме майно, земельного податку та орендної плати за користування земельною ділянкою державної або комунальної форми власності, на якій створено ІП, за рішенням місцевої влади.

Однак, на думку експерта, є і «підводні камені» документа, які не видно на перший погляд.

«Скептичне ставлення до ІП пов'язано з їх порівнянням з вільними економічними зонами, які часто використовувалися занадто творчо і не за призначенням, при функціонуванні яких були виявлені численні зловживання.

У зв'язку з тим, що для отримання податкових стимулів, передбачених законопроектами, необхідно здійснювати господарську діяльність в сфері переробної промисловості, саме агробізнес може стати полем зловживань», — вважає експерт.

Володимир Гаркуша впевнений, що індустріальні парки в Україні стануть насправді дієвими інструментами промислового розвитку тільки за умови, якщо їх преференції виробникам зрівняються з умовами індустріальних парків країн-сусідів, зокрема Польщі (77 індустріальних і технологічних парків) і Туреччини (284 індустріальних парки).

«Також не зовсім зрозуміле питання з податковими надходженнями. Адже надходження ПДФО до місцевих бюджетів, де розташовані ВП, а не до бюджетів місця реєстрації виробника, має принципове значення для розвитку місцевих громад», — додав він.

AgroPortal.ua за матеріалами НВ