Боротьба зі змінами клімату важлива для агросектору та економіки України

Таку думку висловила член правління Центру екологічних ініціатив Ecoaction Анна Аккерманн.

«Найяскравішим і найбільш тривожним фактором зміни погодних умов в Україні у 2020 році була відсутність дощу. Українське сільське господарство в значній мірі залежить від опадів, але протягом минулого року дощі були нерегулярними і випали на 8% нижче річної норми. На сході та півдні України минулого року було зафіксовано найменшу кількість опадів, особливо сильно постраждали Донецька, Луганська і Миколаївська області», — додає вона.

Експерт підкреслила, що в результаті Україна втратила 570 тис. га озимих культур через тривалу посуху і незвично сильні весняні заморозки. Подальші посухи навесні та влітку призвели до додаткових втрат 200 тис. га кукурудзи та зниження врожайності по всій країні.

«Це загрожує підірвати статус України як одного з провідних світових експортерів сільськогосподарської продукції. Протягом маркетингового сезону 2019/20 Україна відвантажила на міжнародні ринки 57 млн т зерна, що становить близько 16% його світового експорту. Однак у поточному сезоні експорт різко впав у порівнянні з минулим роком через менші врожаї, викликані суворою посухою. До грудня 2020 року експорт зерна був на 16% нижче в порівнянні з обсягами за аналогічний період роком раніше», — зазначає еколог.

У той час як південні регіони країни, на думку Анни Аккерманн, повільно адаптуються до відсутності опадів і розвивають складні іригаційні системи, посухи в даний час стають все більш звичайним явищем у сільськогосподарських регіонах північної та північно-східної України, де раніше такі умови не були проблемою.

«Заходи щодо адаптації та пом'якшення наслідків життєво важливі для збереження позиції України як провідного виробника сільськогосподарської продукції», — підкреслює вона.

Експерт уточнила, що зниження опадів — лише одне з багатьох негативних наслідків зміни клімату в Україні. Інші особливості включають ерозію ґрунту, зміни в рослинності, порушення циклів сівозміни та поширення нових хвороб сільськогосподарських культур і бур'янів. Вирішення цих проблем означає впровадження ряду нових практик і технологій.

Європейський зелений курс і стратегія ЄС «Від ферми до виделки» пропонують Україні додаткову мотивацію для поступового переходу до більш стійких методів ведення сільського господарства. Європейський Союз продовжує переглядати і зміцнювати свої стандарти екологічної та продовольчої безпеки, в той же час існують плани потроїти власне виробництво органічної сільськогосподарської продукції в ЄС у найближче десятиліття.

«Це повинно допомогти переконати українських сільськогосподарських виробників у необхідності інвестувати в модернізацію, сумісну з кліматом, щоб забезпечити постійний доступ до прибуткових ринків Європейського Союзу. За останні кілька років Україна увійшла до п'ятірки найбільших експортерів сільськогосподарської продукції до ЄС. У 2019 році країна посіла друге місце серед постачальників органічних продуктів для споживачів ЄС. За оцінками експертів, Україна має потенціал для десятикратного збільшення виробництва органічних продуктів харчування у найближчі роки, при цьому менша врожайність буде компенсована більш високими ринковими цінами», — запевняє Анна Аккерманн.

Експерт підкреслює, що важливість сільського господарства для економіки України в цілому як ніколи висока. У 2019 році сільськогосподарський сектор України виробив близько 9% ВВП.

«Останніми роками спостерігається різке зростання міжнародних інвестицій у сільськогосподарську інфраструктуру України. Тим часом, модернізації ще належить пройти довгий шлях, щоб значно підвищити врожайність. Найближчими десятиліттями Україна може стати ключовим гравцем у глобальній продовольчій безпеці.

Якщо Україна хоче нагодувати світ, вона повинна перш за все протистояти величезним викликам, створюваним ескалацією зміни клімату. Зміни навколишнього середовища — це глобальна проблема, яку повинні вирішувати всі країни, але у випадку України це також національний економічний пріоритет», — підсумувала Анна Аккерманн.

AgroPortal.ua за матеріалами Atlantic Council