Аграрії купують дрони, які не вирішують їхні завдання

Про це у своєму блозі написав засновник компанії SmartFarming Артем Бєлєнков.

«Дронів агробізнесу продано менше, ніж заявлено, а промислових рішень взагалі критично мало», — підкреслив він.

Бєлєнков зазначив, що апаратів DJI Agras — октокоптер для ультрамалооб’ємного внесення ЗЗР — продано до 30 одиниць на всю Україну, лінійка DJI Matrice — до 50 штук, Parrot eBee — до 10 штук, українських SKIF — до 10 бортів, ABRIS — до 25 бортів, німецьких Quantum Systems — теж до 10 (але вони тільки в цьому році зайшли на ринок), пінопластових дронів місцевого збору — до 100 штук всіх моделей. Мультиспектральних камер — і тих на всю країну близько 50 штук.

«Основна маса БПЛА на руках у сільгоспвиробників — китайські DJI Phantom 3 і 4. У кращому випадку їх використовують грамотні агрономи, щоб на місці швидше визначати проблеми з посівами, або з метою скаутингу. Найчастіше їх використовують співробітники СБ, а ще частіше — не використовують взагалі або знімають весілля і риболовлю», — вважає експерт.

Бєлєнков підкреслив, що найпоширеніші рішення — квадрокоптери DJI. Вони не масштабуються для агробізнесу України, якому потрібно проводити моніторинг стану посівів на десятки, а то й сотні тисяч гектарів. Наприклад, DJI Phantom 4 може за один виліт створити ортофотоплан площею до 50 га, на підставі якого можна побудувати аналітику по стану посівів. Цей же дрон може закрити до 10 га за один виліт при зборі даних для підрахунку кількості сходів по просапних культур (технологія Plant Counting).

«Це нераціонально для компаній, у яких земельний банк більше 3 тис. га. Просто не масштабовано. Можна купити 10 батарей, літати цілий день, постійно заряджати батареї через інвертор, намагатися зловити інтернет на заправках або повертатися в офіс для вивантаження даних... Але тоді потрібно буде кожні 2 місяці міняти батареї і, найчастіше, дрон», — пояснив він.

Компенсувати цей недолік, на думку експерта, можна проведенням відеомоніторингу, коли за 1 виліт той же DJI Phantom 4 зніме відео з 300 га, а маючи 5 батарей, можна за день закривати відеозйомкою до 2000 га. Але це не автоматична обробка даних. Тобто компанія отримає 6+ годин відео, які хтось повинен подивитися, проаналізувати і зробити звіт з нарізками.

Застосування дронів для внесення ЗЗР на полях також не мало широкого розповсюдження, тому що ця технологія не дає гарантованого результату і нерентабельна в порівнянні з класичним внесенням обприскувачами, пояснює Бєлєнков.

«Але при цьому успішно розвивається ринок внесення трихограми дронами. На цьому ринку задають темп і успішно вносять трихограму одеський AgroDrone і львівський MegaDrone. Просто їх менше в публічній площині...», — додав експерт.

Бєлєнков також назвав 6 ключових перспективних напрямків застосування агродронів:

- мобільний інструмент агронома — коли агроном використовує квадрокоптер для мінімізації витрат свого часу;

- обмір полів — використання літакових платформ для отримання точних контурів і площ полів з урахуванням рельєфу;

- аналіз ефективності виконання технології — використання літакових платформ для проведення 1-2 вильотів у сезон з метою аналізу порушень технології виробництва, визначення проблем з обладнанням тощо;

- аналітичний інструмент точного землеробства — використання літакових платформ і мультиспектральних або RGB камер для аналізу стану посівів і створення карт завдань на диференційоване внесення добрив, диференційовану десикацию;

- R&D проекти — застосування квадрокоптера і мультиспектральних камер для моніторингу демоділянок, використання октокоптеров для ультрамалооб'ємного внесення ЗЗР;

- боротьба з крадіжками — використання квадрокоптера з тепловізорами, улюбленого замовлення більшості служб безпеки агрохолдингів.

«Перспективи у дронів однозначно є. Особливо з огляду на динаміку розвитку computer vision, big data, machine learning технологій і компаній, які їх впроваджують в агровиробництві (наприклад, Hummingbird Technologies, Cropsaver і інші). Важливо розуміти, що ще перспектива, а що вже є робочим інструментом, який зможе вирішити завдання агробізнесу і окупити інвестиції», — підсумував Бєлєнков.

AgroPortal.ua за матеріалами Aggeek.net