Зовнішньоекономічні аспекти зростання українського льонарства

23 серпня 2017, 09:45 8349
Микола Шкурко

Розглядати проблематику виробництва льону-довгунця та льону олійного потрібно відокремлено, оскільки вона дуже відрізняється як за поточним розподілом виробництва й переробки, так і за напрямками використання продуктів.

У світі щороку вирощується приблизно 90 тис. га льону-довгунця. Більш як 80% з цього обсягу — в Європі, зокрема у Франції — до 70 тис. га. Світове виробництво якісних волокон складає орієнтовно 230 тис. тонн, де частка Європи становить до 85%. Якщо розглядати виготовлення не тільки волокон, а й очосів з льону, які використовуються для виробництва обшивки, наповнювачів і низькоякісних тканин, то частка України в 2014 році була не більшою за 0,3%, або 870 тонн.

Світове виробництво насіння льону олійного складає від 1,6 до 2 млн тонн щорічно. Основними виробниками є Канада, Росія, Китай,  Казахстан та США, серед яких Канада є ще й найбільшим трейдером. Стосовно України, то вирощування цієї культури відповідає рівню Великобританії (1,5%) і вдвічі поступається… Ефіопії. Щодо експорту, то тут основним гравцем, окрім Канади, є Росія. Помітні експортери — Аргентина, Китай, Казахстан, Перу, а також Україна з часткою близько 3%. Найбільшими імпортерами насіння льону є США, Китай, Німеччина, Нідерланди. У структурі імпорту Сполучені Штати та Китай займають 70% світового ринку. Завдяки глобалізації та зростанню економік країн Південної та Південно-Східної Азії в найближчі роки прогнозується значне зростання споживання насіння льону в цих регіонах.

Завдяки відносній невибагливості льону олійного, розвитку технологій та змінам клімату географія вирощування та врожайність стабільно зростають. Ці аспекти надають додаткові переваги країнам з більш жорстким кліматом, ніж в Україні, а саме — Казахстану та Росії, які, крім того, ще й мають програми державної підтримки у вигляді довгострокових кредитів та субсидій. Зважаючи на тягар — мито: 8,2% для  експорту насіння льону до ЄС та 10% до інших країн світу, можемо констатувати, що для того, щоб залишатися конкурентоздатними на ринку, українським виробникам необхідно зосередити максимальну увагу на підвищенні врожайності льону. Так, нині середня врожайність коливається в межах 10 ц/га, у той час як прийнятною могла б бути 25 ц/га, що далеко від максимальної.

Щодо кількісних показників експорту з України, то протягом останніх п’яти років маємо тенденцію до зростання — з 28 тис. до 42 тис. тонн. Основними покупцями українського насіння льону є В’єтнам, Єгипет, Польща, Німеччина. Паралельно зі збільшенням об’ємів починаючи з 2014 року проявляється тенденція до зниження ціни насіння — приблизно на 34% за останні три роки.

У довгостроковій перспективі вищезазначені фактори будуть тиснути на українського виробника ще більше, тому експорт сировини, зокрема неочищеного насіння, буде втрачати рентабельність. Безпосередня наближеність до європейського ринку, поступове збільшення та спрощення товарообігу між ЄС та Україною є стимулом до нарощування посівних площ, доробки насіння, експорту готової продукції. Окрему увагу пропонується звернути на вирощування органічної продукції, яка користується стабільним попитом у розвинених країнах. Кліматичні умови в нашій країні дозволяють отримувати гарний врожай без використання хімічних добрив, пестицидів тощо.

Щодо льону-довгунця та загалом індустрії виробництва лляних волокон, то, наприклад, в ЄС у цьому процесі задіяно близько 10 тис. компаній: від посіву до остаточної переробки та трейдерів. Європейська конфедерація льонарства та коноплярства, створена в 1951 році, є єдиною організацією в ЄС, що об’єднує та контролює всі етапи виробництва та переробки льону-довгунця. Ця наднаціональна структура складається з відповідних асоціацій країн-учасників, оскільки лише такий спосіб співпраці дозволяє ефективно вести бізнес. Усе це однозначно вказує на необхідність побудови також і в нас високоорганізованої структури для координації всіх процесів та відродження льонарства як галузі виробництва волокон.

Пригадаймо, що ще 25-30 років тому, коли такий комплекс в Україні діяв, виробництво волокон та очосів з льону становило понад 100 тис. тонн проти сьогоднішніх 870 тонн. Інша справа, що нині ланцюжок кооперації може відновитися на ринкових засадах, що і є метою нещодавно утвореної Асоціації розвитку льонарства і коноплярства України. Дискусійна панель за участю її членів відбудеться в ході 3-го Фестивалю льону 26 серпня в Стремигороді Житомирської області.

Микола Шкурко, генеральний директор ТОВ «Просвітницька виробничо-комерційна фірма «Сяйво», голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України»

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.