Урожай-2019. Особливості збиральної кампанії

08 липня 2019, 13:10 6472
Володимир Топчій

Україна збирає свій 28-й урожай зернових. Кожні жнива — особливі, і це не дивно, адже і посіви, і погодні умови щороку інші.

Цьогоріч погодні умови загалом сприятливі для збирання урожаю. Так, станом на 8 липня зібрано вже 11,3 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур. При цьому обмолочено 3,4 млн га площі, що складає 35% до прогнозу.

В усіх областях активно жнивують — збирають пшеницю, ячмінь, горох та озимий ріпак. Перші сотні гектарів обмолочено на Рівненщині та Чернігівщині, в той час як у південних областях площі збирання перейшли за половину, а Миколаївщина наблизилась до позначки 81%. Нещодавно в деяких областях розпочато збирання жита та вівса.

Особливостями цьогорічної кампанії є:

1. Ранній старт. Цього року збір врожаю розпочався на 7-8 днів раніше в порівнянні з минулим роком.

2. Швидкі темпи збирання, близькі до тих, які ми називаємо високими. Покращилося ресурсне забезпечення господарств.

3. Дещо менше навантаження на техніку. Якщо не завадить погода, у нас є можливість зібрати хліб швидше, ніж це було зазвичай.

Цього року були відсутні фактори, які б свідчили, що новий урожай буде меншим за минулорічний. І це підтверджується вищою урожайністю. В південних областях приріст складає +3-4 ц/га, а в центральній частині — +5 ц/га і більше. Переважна більшість зерна пшениці, прийнятого на елеваторах, має хорошу і високу хлібопекарську якість.

Темпи збирання врожаю у всіх областях різні, що пов'язано зі строкатістю природно-кліматичних умов. І в яких би умовах не працювали наші аграрії, всі вони добре обізнані, досвідчені, технологічно дисципліновані та організаційно спроможні використовувати сучасні підходи до ведення сільського господарства. Звичайно, роль людського фактору з кожним роком стає меншою, а роль погодних умов, особливо в контексті зміни клімату, зростає.

Зміни клімату впливають також на географічне поширення культур: ті культури, які традиційно вважалися теплолюбивими, південними, вже культивуються по всій Україні. Варто сказати також, що в нас поліпшилася робота з сортовими ресурсами. Сьогодні аграрії мають досить велику пропозицію сортів і гібридів, які придатні до вирощування у різних природно-кліматичних зонах.

Якщо говорити про збір зерна загалом, то минулоріч 50% валового збору було отримано за рахунок кукурудзи. В той же час валовий збір пшениці в минулому році склав 24,5 млн тонн, а кукурудзи — 35 млн тонн при загальному зборі 70,1 млн тонн.

У цьому році посівна площа під кукурудзу склала 4,8 млн га: посіяли на 200 тис. га більше проти минулого року. Зменшено посівну площу соняшнику (з 6 млн га у 2018 році до 5,9 млн га у 2019-му), сої (з 1,7 млн га до 1,6 млн га) та жита (з 149 тис. га до 115 тис. га). Жито стало менш привабливим для аграріїв в силу цінової ситуації.

Із початком жнивної кампанії ми бачимо, що є хороші перспективи для експорту зерна. Загалом сьогодні ми втричі більше вирощуємо, аніж нам потрібно для власних потреб.

Так, у минулому МР вперше обсяг експорту зернових культур склав 50 млн тонн. Україна 20 років поспіль не отримувала таку кількість зерна, яку було відекспортовано минулоріч.

Наразі можна стверджувати — Україна з хлібом!

Володимир Топчій, заступник міністра аграрної політики та продовольства України 

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.