Теорія поколінь в АПК: покоління Z не цікавить агросектор

21 червня 2019, 07:09 4649
Кадровий портал grc.ua

Бебі-бумери, покоління X, Y, Z — згідно з теорією поколінь, економічні цикли розвитку держав і технологій призводять до того, що кожні 20-25 років з’являється нове покоління. Його представники мають спільні риси характеру, звички та особливості, які виділяють їх на тлі всіх інших. Сучасні роботодавці мають враховувати особливості кожного покоління, адже їхні представники керуються різними мотивами та цінностями, а значить, і висувають до роботодавців різні вимоги.

Особливо це актуально для аграрного сектора. Адже фахівці сходяться на думці: у цій галузі відчувається брак кадрів, а отже, робота щодо залучення нових співробітників має вестись активніше.

Затребуваність АПК на ринку праці

Наразі ситуація не надто оптимістична: в аграрному секторі хотіло б працювати лише 10% учасників дослідження «Рейтинг роботодавців України 2018». Для порівняння: в ІТ хотіло б працювати 41% респондентів, в медіа — 21%, а у фінансовій галузі — 17%. Більше того, в агросекторі сильніше, ніж у багатьох інших профсферах, відчувається віковий дисбаланс. Аналіз резюме, розміщених на hh.ua|grc, показує, що серед бебі-бумерів у профсфері «Виробництво, АПК» готові працювати 13% пошукачів, серед представників поколінь X та Y — 7% та 3% відповідно. А от серед наймолодшого покоління, яке наразі представлено на ринку праці, профсфера «Виробництво, АПК» не фігурує взагалі.

Окрім того, дисбаланс пошукацьких запитів на роботу у профсфері «Виробництво, АПК» прослідковується за критерієм наявного професійного стажу. Так, майже три чверті кандидатів, які розміщували резюме для пошуку роботи за спеціалізаціями «Ветеринарія», «Головний агроном», «Зоотехнік», «Сільгоспвиробництво», «Технолог», «Технолог, м'ясо- і птахопереробка», «Технолог, Виробництво і переробка зернових», «Технолог, Виробництво цукру» тощо, декларують наявність досвіду понад 6 років, ще 13% пишуть про стаж від 3 до 6 років і 9% — від 1 до 3 років. На фахівців-початківців припадає всього 5%. Для порівняння: в середньому по всіх спеціалізаціях на таких кандидатів припадає майже чверть розміщених резюме.

Ці дані підтверджують думку про те, що молоді фахівці, «зети» та пізні міленіали не надто охоче розглядають роботу у виробництві та АПК, і ця галузь втрачає свою цінність в очах таких пошукачів. Це, своєю чергою, призводить до браку кваліфікованих кадрів. Але парадокс — серед українських працедавців на сьогодні орієнтовно 3% таких, хто за останні 4-5 років не був у кризових ситуаціях, і більшість серед них становлять саме представники агробізнесу. До того ж існують передумови для того, що з часом значення цієї галузі все зростатиме. Це пов«язують зі змінами клімату та необхідністю пристосовувати сільськогосподарські технології до нових сезонних і погодних умов, із проблемою виснаження ґрунтів і потребою пошуку та застосування технологій відновлення, зі зниженням різноманітності у рослинництві, яке активізує дослідження в галузі селекції та ГМО-технологій, та з поступовим переходом від шкідливих добрив і технології виробництва до більш безпечних для навколишнього середовища.

Що очікують від роботи сучасні пошукачі

Проте факт залишається фактом: незважаючи на позитивні процеси в галузі на українському ринку та перспективність у світовому контексті, компанії стикаються із кадровим дефіцитом. Постає питання, чи відповідають цінності, які транслюють як переваги компанії-роботодавці з агросектора, побажанням і потребам пошукачів? Звернемось до результатів дослідження «Рейтинг роботодавців України 2018» та цінностей, які приписують представникам різних поколінь пошукачів.

Теорія говорить про те, що міленіали амбіційні й мотивуються цікавими завданнями, прагнуть до комфортної атмосфери в колективі та балансу між роботою й особистим життям. Подібного балансу шукають і «зети». І вони так само шукають самореалізації, проте не стільки в роботі, скільки в інших сферах життя. І ще зети прагнуть до постійного розвитку.

А от згідно з дослідженням «Рейтинг роботодавців України 2018» в середньому найважливішими критеріями при виборі роботи для пошукачів є зарплата, можливість професійного розвитку та кар»єрного зростання, зміст і масштаб завдань, посада. Звичайно, що існує певна кореляція між важливістю цих критеріїв та професійним стажем чи галуззю, в якій хотів би працювати пошукач.

 

Отже, молоді спеціалісти більше, ніж інші аналізовані категорії пошукачів, цінують можливість кар»єрного зростання, зручний графік роботи, комфортну атмосферу в колективі — це ті цінності, які відносять до пріоритетних для ігриків та зетів. А от критерії, що переважають для респондентів, які вказали, що хотіли б працювати в агросекторі (посада, офіційне працевлаштування, соціальний пакет), більшою мірою відповідають мотивам бебі-бумерів. 

І ми доходимо висновку, що переваги, які асоціюються із роботою в АПК, не повною мірою відповідають цінностям та мотивам поколінь Y та Z. І щоб повернути цю галузь на порядок денний молодих пошукачів, потрібно переглянути EVP (тобто ціннісну пропозицію) відповідних роботодавців. Адже цей набір атрибутів, котрі ринок праці і співробітники сприймають як цінність, яку вони отримують, працюючи в компанії та галузі, має відповідати вимогам усіх поколінь, що наразі представлені на ринку праці, та трансформуватись разом з ними.

hh.ua|grc, провайдер комплексних HR-рішень 

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.