logo

Блоги

Рынок земли: Как остановить спекуляции и злоупотребления

Рынок земли: Как остановить спекуляции и злоупотребления

Блоги Сергей Лабазюк 07 апреля 2020. 10:15 1613

Рынок земли — одна из самых противоречивых и резонансных тем для обсуждения в Украине.

текст подається мовою оригіналу

І ось закон про ринок землі ухвалено. Давайте не будемо вдаватись в деталі, коли і за яких обставин це відбулось. 

Але навіть після цього маніпуляції навколо цієї теми продовжуються: одні наполягають на тому, що це визначна історична подія і велике свято, інші — навпаки вбачають величезне зло в цьому рішенні.
Одразу хочу сказати, що я проголосував проти цього закону. Хоча підтримую ідею запровадження ринку землі.

Поясню свою позицію:  ухвалений закон є надто формальним і рамковим. Він містить суттєві ризики для багатьох і не сприятиме залученню інвестицій в країну.

Тим паче, під час світової пандемії коронавірусу. Станом на 5 квітня за допомогою до МВФ звернулось 85 країн, і вони явно просять кошти не для інвестицій, а для виживання. Тому мріяти про іноземних інвесторів, які зараз занесуть по 5 тисяч доларів за гектар — годі. Зараз ціна буде найнижчою за всі можливі періоди, починаючи з 2008 року. І за рік з глобальної кризи світова економіка ще не вийде.

Чому потрібен ринок землі?

В Україні давно назріло питання відкриття ринку землі.

По-перше, це дасть людям можливість повноцінно реалізувати своє право розпорядитись землею так, я вони вважають за потрібне. Ті, хто отримав земельні паї, могли лише обробляти їх або здавати в оренду. Погодьтесь, для багатьох відсутність можливості продати була великою несправедливістю. Крім того після запуску ринку за сприятливих умов вартість оренди могла б зрости майже вдвічі.

По-друге, і це, мабуть, ключове: це сприятиме підтримці агросектору, який має твердо стати на ноги, залучаючи інвестиції як зовні, так і в середині країни.

Як все відбувалось

Епопея із розглядом законопроектів про ринок землі була досить цікава і тривала. Якщо коротко, то більшість законопроектів, в тому числі і мій №2178-6, були відхилені.

В своєму законопроекті я наполягав на тому, щоб купити землю могли першочергово лише фізичні особи-громадяни України, а кінцевими бенефіціарами компаній, які купуватимуть землю потім, були лише українці. 

Так само були відхилені й практично всі мої правки до остаточного законопроекту.

Що ми отримали в результаті? Текст переписували мільйон разів. І зрештою, ми маємо величезну кількість невдоволених: це і аграрії, і профільні асоціації, і представники громадськості…

Ключові недоліки закону

Останнім часом ми відчули помітний зовнішній тиск з боку МВФ. Це, безумовно, прискорило, ухвалення законопроекту. Однак, він: 

  • Не дає можливості залучити інвестиції в Україну;
  • Не дає ніяких гарантій для агросектору;
  • Не запроваджує ринкової системи оцінки землі.

Також серед ключових ризиків ухваленого закону є те, що правоохоронна система може не впоратись як зі зловживаннями під час перереєстрації права власності, так і з банальним захистом людей на селі, які продадуть землю і матимуть готівку вдома.

Окрім того заважатиме нормальні роботі для розвитку агросектора «шахматка» на полях, яка, очевидно, буде з’являтись.

Тому цей закон є суто формальним, а не результативним для країни.

Шанс на зміни є

Що ми можемо зробити в даній ситуації? Дія мораторію на продаж землі скасовується 1 липня 2021 року. А значить у нас ще є цілий рік для того, щоб підкорегувати ключові моменти.

Сподіваюсь, що скоро карантин у зв’язку із пандемією коронавірусу закінчиться і ми зможемо активно  включитися в процес вдосконалення законодавства.

Ми маємо врахувати інтереси власників паїв і підтримати агросектор. Тому я би пропонував здійснити наступні кроки:

1.    Відкрити доступ аграріям до дешевих кредитів. 

Сьогодні об’єктивно аграрії не можуть купити землю, навіть при великому бажанні, адже коштів у них не вистачає навіть для виробничої програми.

2.    Обмежити можливість спекуляцій на землі.

Через стан економіки першими, хто ринеться скуповувати землю, на жаль, будуть спекулянти, а не прості фермери. Тому, потрібно подумати над запровадженням додаткового податку у разі перепродажу у перші декілька років після купівлі  для таких «підприємців», а також зобов’язати використовувати сільськогосподарські землі за призначенням, коли вони будуть стояти без діла.

3.    Вирішити питання із підтвердженням походження грошей.

Об’єктивно так склалось, що підтвердити походження своїх коштів на купівлю землі може дуже мало українців. Особливо це стосується заробітчан. Тому ця норма фактично виключає з кола потенційних власників простих людей-фермерів.

4.     Зупинити приховану купівлю землі іноземними установами через банки.

Потрібно зупинити можливі «сірі» та «чорні» схеми, коли підставні фізособи за винагороду купуватимуть землю та вноситимуть її як заставу. Зумисно не гаситимуть кредит і земля автоматично переходитиме у власність банків, для яких, до речі обмеження щодо площі земель не встановлене.

Тобто, ми бачимо, що закон залишив чимало «лазівок» для зловживань.

Але я залишаюсь оптимістом і переконаний, що час і можливості ухвалити відповідні зміни ще є. Потрібна лише політична воля парламенту.

Ключове — потрібно перестати сприймати «ринок землі» як одноразове наповнення бюджету щоб закрити дірки, а усвідомити, що це останній крупний актив, який ми можемо використати для нового та потужного старту економіки України.

Сергій Лабазюк, народний депутат України


Мнение автора может не совпадать с мнением редакции. Ответственность за цитаты, факты и цифры, приведенные в тексте, несет автор.

Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги