Чи з'явиться в Україні аграрна біржа?

Біржа — це не лише інструмент, котрий зводить продавця з покупцем. Насправді, її головна перевага у тому, що вона мінімізує ризики.

Ще 10-15 років тому роль спотових бірж (працюють за принципом «сьогодні продаю-сьогодні купую») була надзвичайно великою. Наразі вони втратили актуальність. Інтернет, IT-технології дали можливість продавцю і покупцю «зустрітися» без допомоги посередників.

Натомість росте потреба в інших біржах — тих, які використовують інструменти хеджування цінових ризиків. І в Україні такої біржі ще немає.

***

За останній десяток років в Україні було кілька спроб створити біржу, де б фермери могли підписувати ф?ючерсні контракти на поставки своєї продукції з відтермінуванням доставки. Принцип роботи такої біржі простий — ціна, прописана у контракті, гарантується фермером, але не є остаточною.

Тобто, якщо підписант ф?ючерсного контракту із наближенням дати поставки розуміє, що ціна, на яку він погодився раніше, вже неприваблива, він може продати/купити вирощену продукцію на спотовому ринку де ціна виявилась кращою, а  фючерсний контракт викупити назад щоб не виконувати.

Досвід показує: як правило, різниця в ціні на користь фермера. Але, на жаль, усі спроби створити ф?ючерсну аграрну біржу в Україні провалилися.

***

Цікаво, що придумав і створив першу у світі ф?ючерсну біржу саме українець — пан Лео Маламед. Це Чиказька біржа. Але навіть йому не вдалося реалізувати подібний проект в Україні.

Ми знайомі з паном Маламедом — він людина величезної наполегливості. У 1939 році він разом з батьками, втікаючи від війни, виїхав з території, де зараз знаходиться Волинська область, проїхав через весь Сибір, прожив певний час у Японії, аж доки не потрапив до Сполучених Штатів.

Чиказька біржа — перша, яка 10 років тому, заявила про свій намір  «зайти» в Україну. Лео Маламед (зараз йому за 80, він є почесним президентом Чиказької біржі) кілька разів приїжджав на батьківщину.

Здається, така людина здатна втілити у життя будь-яку ідею. Чому ж йому не вдалося відкрити біржу в Україні?

***

Причин, через які Чиказька біржа зазнала невдачі, багато. Однак, головним гальмом була необізнаність наших чиновників. Навіть у Міністерстві фінансів і НБУ не могли зрозуміти, якою має бути роль держави як регулятора в умовах створення в Україні такої біржі.

Українські чиновники не розуміли, що таке ф?ючерсна біржа, які товари на ній можна купувати і продавати. Не розуміли і того, що біржа важлива не лише для торгівлі сільськогосподарською продукцією, а будь-якою іншою — металом, хімічною продукцією, енергоносіями, корисними копалинами тощо.

Відсутність необхідного інтелекту на рівні влади звела нанівець усі зусилля інвесторів. Хоча знизу було багато бажання — певна кількість українських аграрних компаній вже використовують біржові інструменти: хтось на Чиказькій біржі, хтось на Euronext.

До речі, декілька спроб Euronext — основного конкурента Чиказької біржа — «відкритися» в Україні теж провалилися. Через ті самі причини.

***

Ф?ючерсна біржа в Україні з?явиться рано чи пізно. І зацікавлені у цьому саме аграрії, оскільки величезні обсяги своєї продукції ми постачаємо на експорт. Нам вигідно, щоб покупці збиралися на нашій території і на наших умовах.

Ситуація змінилася. Сьогодні на різних рівнях влади є люди, які більш-менш обізнані у біржових справах. І тепер про відкриття біржі в Україні думають не лише американці і європейці — до них приєдналися китайці.

Нещодавно до Української аграрної конфедерації завітали представники Товарної біржі Дзіліня (JICI). Вони готові розглянути можливість реалізації такого проекту в Україні. Тобто бажаючих стає все більше.

Думаю, головна перешкода на даний момент — загальна ситуація в Україні: війна, падіння, економіки, незавершеність реформ.

Також дуже важливим є інструмент управління валютними ризиками. Коли курс гривні стрибає щодня, учасники біржі можуть втратити багато грошей. Уникнути втрат можна тільки, використовуючи механізм хеджування. Це так званий Forex. І у нас його теж немає.

***

Кожен із цих інвесторів — і американці, і європейці, і китайці — розуміє, що Україна це саме те місце, де варто створити біржу. Чому? Дуже просто. По-перше, є запит від українського бізнесу. А по-друге, Україна має дуже вигідне розташування.

Насправді, до нашої країни можна «прив?язати» продаж продукції з інших пострадянських держав, у тому числі з Росії. Йдеться не лише про аграрну продукцію. Йдеться про енергоносії (нафту, газ), метал, продукцію хімпрому. Тому ми всі розуміємо: в перспективі цей проект може бути цікавий усім галузям.

І ще один дуже важливий момент — геополітика. Наявність власної біржі в Україні — це не лише імідж, це також можливість впливати на сусідні країни.

Леонід Козаченко, народний депутат України, президент Української аграрної конфедерації