logo

Блоги

Подводные камни трансфертного ценообразования

Подводные камни трансфертного ценообразования

Блоги Ольга Литвинова 18 мая 2020. 07:20 1850

Правила трансфертного ценообразования в Украине действуют далеко не первый год, но «белых пятен» в этой сфере не уменьшается. Предлагаем небольшой обзор самых типичных (а иногда — довольно неприятных) ошибок, с которыми мы сталкиваемся в повседневной практике.

текст подается на языке оригинала

По-перше, якщо ви впевнені, що взагалі не маєте контрольованих операцій, це може бути не зовсім так. Зверніть особливу увагу, якщо вартісні критерії віднесення операцій до контрольованих наближаються до «червоної лінії».

Так, починаючи з 2018 року критерій 10 млн грн для визначення контрольованих операцій повинен бути розрахований не на підставі даних бухгалтерського обліку, а за цінами (ставками), що відповідають принципу «витягнутої руки». Наприклад, якщо компанія експортувала товари пов’язаному нерезиденту на 9,9 млн грн, то зайвий раз переконайтеся, що ціни в операціях не є заниженими. Бо сума штрафу за не подання Звіту про контрольовані операції може бути значно вище, ніж можливі донарахування податку на прибуток.

Щодо «пограничних сум», також зверніть увагу, чи коректно визначена дата передачі усіх вигод та ризиків щодо товарів (саме за правилами бухгалтерського обліку та умовами договорів, а не просто за ВМД). Та чи за коректним курсом визначена вартість поставки у бухгалтерському обліку у випадку, коли поставці передувала передплата. До речі, відображення експортних операцій не у відповідному звітному році (найчастіше — для груднево-січневих операцій) може призвести і до коливань показника 150 млн грн.

Далі до уваги всіх комітентів. Якщо ваша компанія (Комітент) та Комісіонер є резидентами України, то Комісіонер укладає прямі контракти з нерезидентами, у тому числі — із «низькоподаткових» юрисдикцій або із певними організаційно-правовими формами. Наша ж компанія взагалі не уклала жодного зовнішньоекономічного контракту та навіть може не мати валютних рахунків, адже комісіонер здійснює оплату товару в гривнях. Тим не менш, саме компанія-комітент має подавати звіт про контрольовані операції, оскільки право власності на товар не переходить до комісіонера.

Тепер про «ланцюги». Відповідно до змін в податковому законодавстві, які набрали чинності з 2019 року, мають вважатися контрольованими операції, здійснені через «номінальних» посередників, тобто осіб, які хоча юридично й набувають право власності на товар, але відразу перепродають його без здійснення будь-яких функцій.

Наприклад, не маючи жодного відношення до зовнішньо-економічної торгівлі, компанія продає товари українським постачальникам, а ті, у свою чергу, реалізують їх нерезидентам у контрольованих операціях. Незважаючи на те, що наша компанія має лише прямий контракт з резидентом України та може взагалі не володіти інформацією відносно «ланцюга» поставки, у випадку, якщо наш український покупець буде визнаний таким  «номінальним» посередником, то саме наша компанія формально має подати Звіт про контрольовані операції відносно нерезидентів. Навряд це стосуватиметься не пов'язаних між собою українських компаній, але якщо у ланцюгу «усі свої», то питання «а навіщо вони тут взагалі?» може прийти податківцям у голову.  

Ну і наостанок трохи про високі матерії, а саме — про вибір методу ТЦУ. Нагадаємо, що використання світових бірж є пріоритетним методом при обґрунтуванні цін у контрольованих операціях із певними біржовими товарами. І щоб відмовитись від бірж та перейти до інших методів, потрібні переконливі аргументи.

Наведемо найбільш актуальний приклад щодо підготовки експортерами сільськогосподарської продукції Документації з ТЦУ за 2018-2019 рр. Починаючи з 2018 року на Чиказькій товарній біржі котируються ф'ючерсні контракти на пшеницю та кукурудзу із поставкою Чорне море. Тож якщо до 2018 року деякі експортери відмовились від використання даних іноземних бірж на тій підставі, що умови ф'ючерсів на таких біржах є не співставними, оскільки відрізняються країни-виробники та географічні місця поставки, то з 2019 року такі аргументи експортерів пшениці та кукурудзи вже точно не будуть переконливими.

Отже, сподіваємось, що наші невеличкі поради і приклади із життя стануть у нагоді усім сумлінним платникам податків. І все буде добре!

Ольга Литвинова, менеджер направления ТЦО Baker Tilly


21 мая Ольга Литвинова, менеджер направления ТЦО Baker Tilly продолжит тему актуальных вопросов ТЦО для аграрного бизнеса в рамках онлайн-семинара, организованного ассоциацией «Украинский клуб аграрного бизнеса» и агентством UCABevent.

Регистрация на семинар


Мнение автора может не совпадать с мнением редакции. Ответственность за цитаты, факты и цифры, приведенные в тексте, несет автор.

Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги